Т Е М АТ Е М А Проблема влади в політології
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ТЕРМІНИ влада вплив контроль відношення сила комунікація субєкти влади обєкти влади засоби влади знання воля влада – знання – воля дихотомія влади самовідтворюваність влади самоізоляція влади політична влада ефективність влади поділ влади стримки і противаги демократизація влади
ПОХОДЖЕННЯ ТА СУТНІСТЬ ВЛАДИ фіксація характеру суспільних відносин на рівні соціальних сил субєкта і обєкта влади статична природа влади динамічна природа влади перехід соціальних сил субєкта і обєкта влади на рівень суспільних відносин влада як відображення суспільних відносин влада як продовження людської природи Влада --- це соціальна сила людини, відображення діалектичної взаємодії потенціалів субєкта влади та її обєкта; прояв існуючих суспільних відносин.
ВИЗНАЧЕННЯ ВЛАДИ Влада це вплив, спричинений на інших. Влада це відношення людини до самої себе, до інших людей, відношення між групами людей, суспільними класами, прошарками, державами, державою та громадянами тощо (В. Мшвенієрадзе). Влада це контроль індивіда над свідомістю та поведінкою інших людей. Влада це здатність та можливість здійснювати свою волю, спричинювати визначальний вплив на діяльність інших людей за допомогою певних засобів авторитету, права, насильства (Ф. Бурлацький). Влада це відображення природної здатності людини до агресії, інституту верховенства або накопичення благ. Це форма самореалізації особливого типу індивідів (Г. Лассуел). Влада це відображення ефективної потреби будь-якого цілого до саморегуляції та організації. Влада це організоване насильство одного класу над іншим (К. Маркс). (політична) Влада це прояв людських сил. Це відображення діалектичної взаємодії потенціалів суб'єкта влади та її об'єкта.
ОСНОВНІ РИСИ ВЛАДИ ДИХОНОМІЧНІСТЬ, РОЗДВОЄНІСТЬ РОЗШИРЕННЯ СВОЇХ ПОВНОВАЖЕНЬ САМОВІТВОРЮ- ВАНІСТЬ САМОІЗОЛЯЦІЯ, ЗАМКНУТІСТЬ, КОРПОРАТИВНІСТЬ ВЛАДА
СТРУКТУРА ВЛАДИ ЗНАНН Я ÷ ВОЛЯ сутнісні сили (потреби, інтереси, знання, уміння, на- вички, воля, емоційний потенціал тощо) субєкт влади сутнісні сили (потреби, інтереси, знання, уміння, навички, воля, емоційний потенціал тощо) обєкт влади
ПОЛІТИЧНА ВЛАДА Поняття реальна здатність суспільного класу, групи, політичного інституту, індивіда як суб'єкта політичного процесу проводити свою волю в суспільному житті, спираючись на систему політичних ідей та відносин, законодавства, політичних установ, організацій та інститутів як засобів її практичного втілення. Властивості пов'язана з груповими, класовими інтересами; встановлюється і використовується в процесі політичної боротьби; Суб'єкти держава та її органи; політичні партії; громадянські організації; засоби масової інформації; суспільні групи, класи, нації; громадське суспільство; громадянин; політичні лідери.
ПРИНЦИПИ ПОДІЛУ ВЛАД Поділ влад є однією з головних засад демократичного правління. Його мета недопущення монополізації державної влади з боку будь-якої з її гілок або носіїв. Вперше поділ влад обґрунтований в роботі Ш.-Л. Мон- теск'є "Про дух законів" (1755 р.). Головні вимоги принципу поділу влад: державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу і судову; всі гілки влади є відносно незалежними, а тому мають певну самостійну логіку власного функціонування; всі гілки державної влади взаємно доповнюють одна одну, створюючи при цьому єдність державної влади як такої; всі гілки влади формуються демократичним шляхом, відображаючи волю народу, і перед ним відповідальні; всі гілки влади взаємно відмовляються від спроб незаконного втручання в дії інших, функціонуючи при цьому в межах власних повноважень, які визначаються законодавчим, конституційним шляхом; в основі взаємодії гілок державної влади лежить механізм "стримок і противаг".
ПОДІЛ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ Заканодавч а влада Виконавча влада Судова влада Парламент: законодавча функція контрольна функція Уряд: виконавча функція розпорядча функція Суд: контрольна функція тлумачна функція
ДЕФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ СОЦІАЛІЗМУ (основні джерела) скасування приватної власності відсутність демократичних традицій в дореволюційній Росії психологія вождизму особливості більшовицької партії громадянська війна, мілітаризація всього життя радянської Росії Політична, державна влада деформації
ДЕФОРМАЦІЇ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В УМОВАХ РАДЯНСЬКОГО СОЦІАЛІЗМУ (основні джерела) вкрай замкнутий характер, корпоративність відсутність демократичного механізму наступності влади жорстка підпорядкованість насіїв влади по вертикалі, виведення всієї ієрархії влади з- під контролю народу
ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ПОЛІТИЧНОЇ ВЛАДИ В ПОСТТОТАЛІТАРНОМУ СУСПІЛЬСТВІ ЗМІНА МЕХАНІЗМІВ ВЛАДИ ПОДІЛ ВЛАДИ формування влади виборча система передача влади реалізація влади горизонтальний поділ вертикальний поділ