СКЛАД І ТАКТИКО-ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ БОЙОВИХ ЗАСОБІВ КОМПЛЕКСУ

Склад Бойові засоби комплексу 9К38 включають: ракету 9М39 у пусковій трубі 9П39 ; наземний блок живлення 9Б238 ; пусковий механізм 9П516-1 (із НРЗ 1Л14), що забезпечує також пуски ракет 9М313 комплексу 9К310 без додаткових перемикань. Бойові засоби комплексу забезпечують пуск ракети із плеча, переносяться однією людиною й мають масу в бойовому положенні не більше 18 кг й у похідному положенні (з одиночним комплектом ЗІП) не більше 20,15 кг.

До засобу прийому цілевказівки належить переносний електронний планшет (ПЕП) 1Л15-1, що забезпечує своєчасне оповіщення стрільця-зенітника про місцезнаходження й направлінні руху повітряної цілі, а також вказує на приналежність цілі («свій», «чужий»). З комплексом можуть використатися засобу зв'язку: радіостанція Р-147 і радіоприймач Р-147П.

3.2. Тактико-технічні характеристики Ракета 9М39 Калібр, мм72,2 Маса спорядженої ракети, кг 10,6 Середня швидкість польоту на марші при температурі 15° С, м/с 570 Метод наведення Пропорційне ­ зближення Система керування Одноканальна Тип головки самонаведення Теплова стежача (пасивна ) Максимальний кут пеленга ОГС, град38

Наземний блок живлення 9Б238 Час виходу на режим в інтервалах температур, с: Час виходу на режим в інтервалах температур, с: від 20 до +50° С 1 від 20 до +50° С 1 від 20 до 50° С 1,3 від 20 до 50° С 1,3 Час роботи, с Не менш 30 Час роботи, с Не менш 30 Маса, кг1,3 Маса, кг1,3 Робочий тиск газу в балоні при температурі 20° С, Робочий тиск газу в балоні при температурі 20° С, кгс/см кгс/см

Пусковий механізм 9П516-1 Маса, кг Діапазон робочих температур, С° Від 50 до +50 Гарантійний ресурс ПМ, пусків 750 Час готовності НРЗ, с3,5 Максимальна дальність упізнавання НРЗ, км,.5±0,2 Мінімальна висота впізнавання НРЗ, м Розв'язна здатність по азимуті НРЗ, град..25±5

Переносний електронний планшет 1Л15-1 Маса, кг,,.,..,....6,87 Час приведення в бойову готовність, хв Не більше 3 Час безперервної роботи, ч Не менш 24 Час заміни джерела живлення, хв....Не більше 3 Час виходу на режим, с Не більше 7 Максимальна відстань відображення цілі, км Радіусом 12,8 від оператора Число цілей, відображуваних одночасно.. До 4 Відстань до передавального пункту, км До 15 Діапазон робочих температур, ° З Від 50 до +50 Технічний ресурс роботи, ч Не менш 5000 Гарантійний наробіток (з моменту початку експлуатації), ч 500

2.3. Метод наведення й система керування Наведення ракети на ціль здійснюється по методу пропорційного зближення, при якому керуючий сигнал пропорційний абсолютної кутової швидкості обертання лінії візування ракета ціль. Сутність методу полягає в тім, щоб звести до нуля кутову швидкість лінії візування, що забезпечить зустріч ракети з ціллю в попередженій точці. Система керування польотом призначена для реалізації обраного методу наведення ракети на ціль. Як вимірник кутової швидкості лінії візування використовується одноканальна гіроскопічна головка самонаведення. В основу побудови бортових апаратур закладений принцип одноканального керування обертовою ракетою із працюючим у релейному режимі виконавчим органом (РМ), що дозволяє, використовуючи обертання ракети, створювати керуючу силу в будь-якому напрямку простору Мал. 3 Схеми наведення ракети на ціль по методу пропорційного зближення на догонному і зустрічному курсах

Зони пуску і ураження Зона пуску являє собою частину простору, при знаходженні цілі в якій повинен вироблятися пуск ракети. Зоною ураження називається частина простору, у межах якої можлива зустріч ракети з цілью, якщо пуск ракети здійснений у зоні пуску. На мал. 424 наведені площинні зони пуску при пусках ракет по різних типах цілей при температурі 15° С. Для наочності на мал. 25 наведена просторова зона пуску ракети. Просторові зони пуску й ураження при пусках на догонних курсах утворяться обертанням відповідної горизонтальної площинної зони навколо осі X, що завжди до моменту пуску орієнтується уздовж курсу польоту цілі. Вони будуються з урахуванням обмежень по максимальній і мінімальній висотах цілі й по максимальному куті пуску ракети. Просторові зони пуску й ураження при стрільбі, на зустрічних курсах представляються горизонтальними площинними зонами для декількох висот. Зони будуються в системі координат з початком у точці старту ракети. Ближня границя зони пуску й поразки в основному обмежується: на зустрічному курсі - поперечним перевантаженням ракети; на догонному курсі - максимальною кутовою швидкістю спостереження, при якій пусковий механізм дозволяє пуск, і поперечним перевантаженням ракети.

Мал. Просторове зображення зони пуску ракети