СХЕМИ ТА ТАБЛИЦІ ДО КУРСУ «МОЇ ПРАВА В ДОКУМЕНТАХ ООН»

Перше покоління правТретє покоління прав Особисті права людини Права і свободи людини стосуються виключно взаємовідносин людини і держави Друге покоління прав Зміст поняття «Права людини» > Свобода і рівність; > Право на життя; > На повагу; > Недоторканість особистості; > Житла; > Листування; > Свобода совісті; > Пересування тощо. > Право на участь в управлінні державою; > Виборче право; > Право звертатися до державних органів; > Право на об'єднання тощо. > Право на працю, відпочинок; > Право на житло; > Право на приватну власність; > Право на сім'ю; > Право на здоров'я; > Право на освіту тощо. > Свободу творчості; > Право на користування культурними цінностями та інші права. > Право на свою національну культуру та мову; >Право на власну >Національну державу; >Право на природні >багатства; >Право на рівноправну >участь унауково-технічному >процесі та у міжнародній торгівлі; > Право на мир, безпеку та екологічно чисту планету тощо Політичні права громадянина Соціально- економічні Культурні права Права народів

Два різновиди (групи) прав людини Права людини Класичні права-свободи «Держава: не руш!» Фундаментальні соціальні права «Держава: дій!» Держава повинна надати громадянину свободу та не повинна втручатись у думки та дії людей Держава зобов'язана гарантувати своїм громадянам ці основні права.

Обов'язок поважати права іншої людини Особливості прав людини > «природні права» Права людини не можна купити, заробити Чи успадкувати. Людина має їх від народження > «універсальні» Права людини є однаковими для всіх людей, незалежно від раси,статі, віровизнання, політичних та інших переконання, національного чи соціального походження. > «невід'ємні» Права людини не можна відібрати - ніхто не сміє позбавити іншу людину цих прав, за будь-яких умов люди наділені ними навіть тоді, коли закони їхніх країн не визнають прав людини.... > «неподільні» Для того, щоб жити згідністю, всі люди наділені правом на свободу, безпеку та гідні Людини норми громадського життя.

Етапи розвитку прав дитини Женевська конвенція з прав дитини 1924р. Декларація прав дитини 1959 р. Конвенція про права дитини 1989р. Міжнародний рік дитини 1979р. Додатковий протокол (2000р.) до ст.. 34 > Сексуальна експлуатація Додатковий протокол (2000р.) до ст.. 38 > Діти солдати

Організації, що захищають права дітей На державному рівніНа регіональному рівніНа міжнародному рівні > Держкомітет з питань сім'ї та молоді; > Служби у справах неповнолітніх при державних адміністраціях; > Центри соціальних служб для молоді; > Адміністрації навчальних закладів; > Громадські правозахисні організації; ^ Суд омбудсмен, а також через представників: > У відділи внутрішніх справ; > В управління захисту прав споживачів; > В юридичній консультації. > Європейський Суд із прав людини; > Європейський комітет з прав меншин; > Комітет незалежних експертів із соціальних та економічних прав; > Комісія зі становища жінок; > Центр прав людини; >Управління Верховного комісара 00Н у справах біженців; > Комітет 00Н з прав людини; > Комітет проти катувань; > Комітет з расової дискримінації; > МОН; > ЮНЕСКО та ін.

Три «ЗА» Захист: > Від насильства; > Експлуатації. Забезпечення: > Їжею; > Освітою; >Охороною здоров'я; > Розвагами. Залучення: > Свобода; > Віросповідання; > Об'єднання; > Таємниця особистого життя; ^ Право на інформацію. Зміст Конвенції про права дитини

Нагляд за дотриманням Конвенції Комітет по дотриманню Конвенції Звіт країни Конвенцію про права дитини ратифікували 192 країни світу Перший звіт: через два роки після ратифікації Періодичні звіти: кожні 5 років 1.Звіт держави 2.Звіти від НУО 3.Предсесійне засідання за участю НУО та агенцій ООН 4. Письмовий запит для держави 5.Відповідь держави 6. Сесійне засідання за участю представників держави 7. Висновки комітету

Деякі проблеми основних прав дитини Домашнє насильство Торгівля дітьми Дитяча освіта Безпритульні діти Охорона здоровя Харчування дітей Навколишнє середовище Економічна експлуатація Сексуальна експлуатація Психічне насильство Діти-комбатанти