Микола Вороний

Вороний Микола Кіндратович народився в сім'ї ремісника. Батько К. П. Вороний походив з кріпаків, мати О. Д. Колачинська з роду освітнього діяча століття, ректора Київської академії П. Колачинського. Вороний Микола Кіндратович народився в сім'ї ремісника. Батько К. П. Вороний походив з кріпаків, мати О. Д. Колачинська з роду освітнього діяча століття, ректора Київської академії П. Колачинського.

Навчався в Харківському реальному училищі, пізніше в Ростовському реальному училищі, звідки був виключений за зв'язки з народниками, читання і поширення забороненої літератури. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії. Продовжував навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський факультет).

У Львові зблизився з І. Франком, який справив великий вплив на формування його світогляду, літературно- естетичних поглядів.

Товариство Руська бесіда Працював бібліотекарем і коректором Наукового товариства імені Шевченка, режисером українського театру товариства "Руська бесіда", в редакції журналу "Життє і слово", де вів рубрику "Вісті з Росії".

З 1897 актор труп М. Кропивницького, П. Саксаганського, О. Васильєва та інших, 1901 залишив сцену і служив в установах Єкатеринодара, Харкова, Одеси, Чернігова. В 1910 році оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у театральній школі.

Жовтневої революції Вороний не сприйняв і в 1920р. емігрував за кордон. Жив у Варшаві, де зблизився з польськими письменниками Ю. Тувімом і Л. Стаффом, невдовзі переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї школи. Після повернення в Україну (1926) вів педагогічну і театрознавчу діяльність.

Розпочав активну літературну діяльність. Погляди Вороного не сприймалися радянською владою. Він переслідувався і був розстріляний 7 червня 1938 року.