Залізо - сріблясто-білий блискучий метал (t. пл ° С, т. кип ° С), пластичний, має феромагнітні властивості, досить важкий (густина=. 7,87 г/см3). Кутубська колона в Індії. Складається з чистого заліза. 7 метрів у висоту, вага 6 тонн. ІХ століття до н. е..

1.Окислення: 2Fe + O2 =2FeO (ферум(II) оксид) 2Fe + 3O2 =2Fe2O3 (ферум(III)оксид)1.Окислення: 2Fe + O2 =2FeO (ферум(II) оксид) 2Fe + 3O2 =2Fe2O3 (ферум(III)оксид) 2.Взаємодіє з водою: 3 Fe +4 H2O =Fe3O4 +4 H22.Взаємодіє з водою: 3 Fe +4 H2O =Fe3O4 +4 H2 3. Взаємодіє з неметалами: Fe + S = FeS 4Fe + 3C = Fe4C33. Взаємодіє з неметалами: Fe + S = FeS 4Fe + 3C = Fe4C3 4.Корозія: 4Fe+6H2O+3O2=4(Fe(OH)34.Корозія: 4Fe+6H2O+3O2=4(Fe(OH)3

Залізо метал помірної хімічної активності. Особливо чисте залізо доволі стійке в сухому повітрі. Проте одержати чисте залізо надто важко. Разом з тим відоме одне з чудес світу стародавня колона з хімічно чистого заліза в Делі (Індія). Вона заввишки 7 м і масою 6 т. Дослідники колони не виявили на ній жодних впливів вологого й теплого клімату Індії, жодних слідів іржавіння, хоча встановлена вона, як свідчить напис на ній, у IX ст. до н. е. З тих пір минуло 2800 років, а іржі немає. Це залишається загадкою й сьогодні. Залізо взаємодіє з багатьома неметалами: киснем, сіркою тощо.

Дослід. Взаємодія з киснем * Пригадай, як виконували цей дослід, коли вивчали кисень. До скрученої в спіраль тонкої дротини прикріплюємо половину сірника, запалюємо його й опускаємо в банку, заповнену киснем, на дні якої насипано пісок. Трісочка яскраво розгоряється, зрештою займається й дротина. Залізо горить, розкидаючи в усі боки яскраві іскри частинки залізної ожарини Fе3O4. Вони падають на дно банки і частково осідають на її стінках у вигляді бурого нальоту. На повітрі під впливом вологи і кисню залізо легко вкривається іржею, яка не захищає його від подальшого окиснення. Тому поступово залізо окиснюється по всій масіметалу.

Хімічний елемент Ферум є всюди: в живій природі, морській воді, на дні океану, в землі, у космосі. За поширенням у природі Ферум посідає четверте місце (4,65 % за масою) після Оксигену О, Силіцію Sі, Алюмінію Аl. Елемент Ферум входить до складу крові людини і тварин. Він накопичується в печінці, кістковому мозку, в селезінці. У рослин Ферум входить до складу протоплазми клітин і сприяє внутріклітинному диханню, а також утворенню хлорофілу. Сполуки Феруму є в морській воді. На дні океанів трапляються природні поклади, багаті на Ферум (і Манган Мn).

У хімічній промисловості залізо використовують як каталізатор у багатьох синтезах, у медицині як засіб проти недокрів'я. В електротехніці як матеріал для осердя електромагнітів та якорів електромашин, для пластин акумуляторів. Не менш важливе значення для промисловості мають сполуки Феруму та сплави заліза чавун і сталь. У наш час саме вони становлять основу сучасної техніки і сільськогосподарського машинобудування, транспорту і засобів зв'язку, космічних кораблів і взагалі всієї сучасної промисловості й цивілізації. Адже більшість виробів, починаючи від швацької голки і закінчуючи космічним апаратом, не може бути виготовлено без застосування заліза. Проте всі вироби із заліза та його сплавів з часом зазнають руйнування, іржавіють. Відомо, що приблизно одна четверта частина заліза, що виплавляється, іде на компенсацію зруйнованого заліза. Внаслідок хімічної взаємодії з навколишнім середовищем (кисень повітря, волога тощо) металеві промислові споруди, сільськогосподарські машини, транспортні засоби, трубопроводи, корпуса кораблів, особливо апарати хімічної промисловості завчасно зношуються, руйнуються, стають непридатними. Втрати суспільного господарства від руйнування металевих конструкцій і виробів обчислюються в цілому мільярдами гривень щорічно. Тому стоїть завдання запобігати цьому явищу. Це дасть змогу зберігати ресурси металів, адже запаси їх обмежені.

3Fe + 4H2O Fe3O4 + 4H2 У вологому повітрі за звичайної температури залізо легко окислюється, вкриваючись рихлою іржею (її склад Fe2O3 · nH2O). Унаслідок своєї пористості іржа не перешкоджає доступу кисню і вологи до металу, тому залізо руйнується. За деякими даними, у XIX столітті від корозії загинула половина всього виробленого заліза.

Корозія хімічне або електрохімічне руйнування металів під впливом навколишнього середовища. Сьогодні розроблено способи боротьби з корозією: покриття фарбою; нікелювання заліза; оцинковування заліза; покриття емаллю; покриття антикорозійними оліями та ін.