Щастя – це життя. Ти людина і ти маєш бути щасливим коли ти живеш…

Скільки є людей повсюди, Стільки в світі щастя є. Ніби ж всі подібні люди, Щастя в кожного своє. Щастя

І рецепту тут немає, Як на торт чи на пиріг. Кожен свій рецепт шукає Серед тисячі доріг.

Ложку дьогтю в бочку меду І, дивись, пропало все. Щастя завжди попереду Вогник радості несе.

Треба встигнути догнати, В певний час і в самий раз! А попробуй угадати От завданнячко для нас!

Щастя вогником засвітить, Ніби папороті цвіт. Хтось зірве, хтось не помітить І повз нього піде в світ...

Щастя – це головна мета, навколо якого обертаються усі інші людські наміри. Немає людини, котра не прагнула – б бути щасливою. Попри те що кожна людина має своє, відмінне від усіх інших визначення щастя, усе – ж більшість таких індивідуалістичних визначень щастя є здебільшого помилковими у принципі оцінки, за яким людина визначається щасливою чи нещасливою.

Життя… Воно дивовижне, непередбачуване, гірке і солодке, одноманітне і барвисте, часом сумне чи радісне, але дивовижне й цікаве. А найголовніше дається один раз.

Так Щастя і Життя як дві подруги!!! Життя починається та щастя разом із ним настає!!! Щастя закінчується… і ніби Життя пішло від тебе разом з Щастям…

Щастям переповнена душа. А спитай чого? Сама не знаю. І рука береться до вірша, Бо в душі таке я світло маю, Наче сонце, рветься із грудей, Щоб своє тепло комусь віддати. І промінням лину до дітей, І мені здається всім я мати! Пригорнути хочеться весь світ, Щоб усіх змирити і зігріти. Щоб у душах квітнув диво-цвіт, Щоб в його промінні людям жити