Дремлюга Дарія Андріївна, учениця 6-А класу гімназії 2 м. Хмельницький Презентація виконала.

Презентация:



Advertisements
Похожие презентации
ПРОГРАМА ТЕЛЕПЕРЕДАЧ НА УРОК В країні казки - перевірка домашнього завдання. Прогноз на урок - презентація розрядів займенників. Інтервю про головне Самодиктант.
Advertisements

Розряди займенників за значенням. Розряди займенників Особові Я, ти, він,(вона, воно), ми, ви, вони ЗворотнийСебе Присвійні Мій, наш, твій, ваш, свій,
ЗАЙМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ Узагальнення та систематизація вивченого.
особові я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони зворотний себе присвійні мій, твій, ваш, його, її, їхній, свій питальні що? хто? скільки? який? чий? котрий?
Частини мови Самостійні Іменник Прикметник Займенник Числівник Дієслово Прислівник Службові Частка Прийменник Сполучник Вигук – особлива частина мови.
1. Іменник 2. Прикметник 3. Числівник 4. Займенник 5. Дієслово 6. Прислівник 7. Прийменник 8. Сполучник 9. Частка 10. Вигук.
ЧАСТИНИ МОВИ. Частини мови це основні лексико-граматичні розряди (категорії, класи, групи) слів; це великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю.
Самостійні частини мови. Іменник Ознаки іменника Загальне значення (назва предмета) Морфологічні ознаки (рід, змінюваність за числами, відмінками) Синтаксична.
Пропонована презентація допоможе вчителеві ознайомити учнів з самостійною частиною мови: іменником. Презентація включає основні характеристики даної частини.
Частини мови Самостійні: ІМЕННИК O Предмет O Хто? Що?
Означення Автори: Вакуленко Валерія Горбунов Федiр Корзун Iлля Березний Максим.
Дієприкметник Презентація для сьомого класу Виконала учениця 7-а класу Панчук Дарія.
Створила вчитель - методист Лукашівського НВК Ратушна Наталія Миколаївна.
Презентацію до уроку підготувала вчитель української мови та літератури Запорізької гімназії 47 Купчик Ірина Миколаївна.
Сполучник Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину В.Симоненко.
Українська мова Складне речення – теоретичний блок.
Словосполучення Синтаксична одиниця, що утворюється поєднанням двох і більше повнозначних слів (головного і залежного) (головного і залежного) на основі.
Тема: узагальнення та систематизація знань про займенник, його розряди та використання особових займенників у мовленні. Рідна мово, без тебе ніхто я,
Про значущі частини слова, твірну основу, Про значущі частини слова, твірну основу, способи словотворення та основні орфограми в коренях, способи словотворення.
ДІЄПРИСЛІВНИК. Що таке дієприслівник ? Дієприслівник-це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом,
Транксрипт:

Дремлюга Дарія Андріївна, учениця 6-А класу гімназії 2 м. Хмельницький Презентація виконала

Займенник -частина мови, що вказує на предмети, ознаки і кількість, але не називає їх. Займенники, як правило, змінюються за відмінками. Займенники, що вказують на ознаки, змінюються ще й за родами та числами. У реченні займенник може бути підметом, означенням, додатком, у словосполученні головним і залежним словом.

СІМ'Я ЗАЙМЕННИКІВ Сім'я займенників не така численна, як, наприклад, товариство іменників, прикметників, дієслів, яких у нашій мові нараховується десятки і сотні тисяч. Займенників усього кілька десятків, але за частотою використання у мовленні вони посідають третє місце серед інших частин мови.Чим же це зумовлено? А тим, що в нас постійно виникає потреба вказувати на кого-небудь або на що-небудь. Для цього й використовуються займенники я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони. На відміну від інших частин мови під час відмінювання займенники змінюються невпізнанно, наприклад, займенники я, ми, вони у родовому відмінку мають такі форми: мене, нас, їх.

За значенням і граматичними особливостями займенники поділяються : особові зворотний питальні відносні неозначені заперечні присвійні вказівні означальні

ЗВОРОТНИЙ Себе Присвійні М ій,твій,наш,ваш, його,її,їхній,свій Відносні Цей, той, такий, скільки Вказівні Цей,той,такий, стільки ЗВОРОТНИЙ СЕБЕ ОСОБОВІ Я,ти,ми,ви,він, вона,вони Питальні Хто?,що?,який?, чий?,котрий?, скільки?.

Неозначені Дехто,дещо,деякий,хтось,щось,що- небудь, хто-небудь,якийсь,будь- який,будь-хто,будь-що, абихто,абиякий,хтозна-що,казна- що,казна-хто Означальні Всякий,весь,кожний(кожен)і нший,сам,самий,жодний Заперечні Ніхто,ніщо,нічий,ніякий,ніскільки, нікотрий

Утворюються від питальних шляхом додавання часток Вказують на неозначені особи, предмети,якості. Кількість.

Заперечні займенники утворюються шляхом приєднання до питальних частки -ні Займенники нікого,нічого, нікому,нічому, ніким, нічим вживаються на означення виразів нема кого, нема чого, нема кому, нема чому, нема ким, немає чим Якщо після ні виступає прийменник із займенником, тоді всі три слова пишемо окремо : ні в кого, ні з ким, ні в чому, ні в чім. Заперечні займенники з префіксом ні- пишуться разом: ніхто, ніякий, нічий.

Якщо між займенником і часткою стоїть прийменник, тоді всі три слова пишуться окремо: ні в кого, будь до кого, аби з ким (Але до кого, з хтозна – ким, до декого У неозначених займенниках префікси казна-.хтозна-.будь-, та суфікс -небудь пишемо через дефіс

Аби - + який = абиякий Що + - сь = щось Де - + хто = дехто Неозначені займенники, утворені від питальних за допомогою часток аби-, де-, -сь – пишуться разом

Казна- + чим = казна-чим Хтозна- + скільки = хтозна-скільки Будь- + хто = будь-хто Записуються через дефіс

Розряди займенників за співвідношенням з іншими частинами мови Займенники набувають свого конкретного лексичного значення тільки у тексті, коли ми їх співвідносимо з іншими частинами мови Іменникові займенники : Неозначені – хто-небудь, хтось, будь-хто, абихто, казна-хто, дехто, що-небудь,щось, будь-що, казна-що. абищо, дещо. Заперечні -ніхто, ніщо Прикметникові займенники: Неозначені - який-небудь, будь-який, абиякий, якийсь, чий-небудь, абичий, казна-який, бозна-який. Заперечні – ніякий, нікотрий, нічий, жодний. Числівникові займенники: Неозначені – скільки-небудь, бозна-скільки Заперечні - ніскільки

Заперечні (крім займенників ніхто,ніщо,ніскільки); ніякий, нічий-ніяка,нічия-ніяке,нічиє. Неозначені (крім займенників із складовими частинами Хто, що, скільки);деякий, якийсь. Чийсь, абиякий, абичий-деяка, якась, чиясь, абияка, абичия-деяке, якесь, чиєсь, абияке, абичиє. Заперечні ( крім займенників ніхто,ніщо, ніскільки) ніякий, нічий-ніякі,нічиї Неозначені (крім займенників із складовими частинами хто, що, скільки):деякий,якийсь,чийсь,абияк ий,абичий-деякі,якійсь, чиїсь,абиякі,абичиї

Н. ніхто дещо який – небудь абихто Р. нікого дечого якого-небудь абикого Д. нікому дечому якому-небудь абикому З. нікого дещо який-небудь абикого О. нічим дечим яким-небудь абиким М. (на) нікому (на)дечому (на)якому- небудь (на абикому) У займенниках цих розрядів відмінюється лише займенникова частина, а приєднана частка залишаєься незмінною

Неозначені займенники якийсь,котрийсь, деякий, який-небудь, будь-який, абиякий змінюються за відмінками, родами та числами Н. Якийсь якась якесь якісь Р. Якогось якоїсь якогось якихось,якихсь Д. якомусь якійсь якомусь якимсь З. якийсь якусь якесь якісь,якихось, О. якимсь якоюсь якимсь якимись М. на якомусь на якійсь на якомусь на якихось

Займенники, замінюючи іменники, прикметники і числівники, виконують у реченні ту саму синтаксичну роль, що й замінені ними повнозначні частини мови Пам'ятай! Займенники відповідають на ті самі питання, що й частини мови, замість яких вони вживаються

Словоформа у реченні Питання займенника Початкова форма Категоріальне значення Розряд за значенням Група за співвідношенням з іменними Граматичні ознаки, (рід,число,відмінок) Особливості відмінювання Спосіб творення (для похідних слів) Синтаксична роль у реченні частинами мови