Технологія штукатурних робіт 2 розряд Тема 2. Загальні положення про штукатурні роботи

Поняття про штукатурні роботи Штукатурні роботи це процес нанесення покриття на поверхні будівельних елементів. Таке покриття може бути вико­нане нанесенням на поверхню шарів штукатурного розчину (так звана мокра штукатурка) або обшиванням опоряджувальної поверхні штукатурними листами заводського виготовлення (суха штукатурка). Шар розчину (штукатурка) після затвердіння і на­ступного оброблення поліпшує захисні властивості конструкції (теплотехнічні, звукоізоляційні тощо), створює необхідні санітарно-гігієнічні та естетичні умови. Штукатурка захищає поверхні будівельних елементів від шкідливих атмосферних і техноген­них впливів, високих температур і подовжує термін експлуатації будинків і споруд.

Різновиди штукатурки

Класифікація штукатурок Залежно від призначення штукатурки класифікують на зви­чайні, декоративні та спеціальні. Звичайні штукатурки виконують з єдиною метою вирі­ внювання поверхні будівельних елементів, які потім опоряджу­ ють шпалерами або фарбують різноманітними малярними сумішами. її, як правило, наносять на поверхні окремими шарами, що виконують певні функції. Декоративні штукатурки призначені для надання пове­рхні закінченого кольорово-фактурного вигляду, що не потребує наступного фарбування поверхні чи її опорядження іншими ма­ теріалами. Спеціальні штукатурні покриття надають будівельним елементам, що обробляються, тих чи інших певних властивостей. Спеціальні штукатурки можуть бути гідро -, тепло -, звуко - та газоізоляційними, хімічно та біологічно стійкими, рентгено - і пожежозахисними.

Види звичайної штукатурки Залежно від товщини штукатурного шару, способу його нанесення та якості опорядження звичайну штука­турку поділяють на просту, поліпшену та високоякісну. Товщина штукатурного шару досягає 2 см і більше, тому наносити розчин на поверхню слід кількома прийомами через певний час, оскіль­ки при одноразовому нанесенні розчин буде стікати І погано зчіплюватися з поверхнею, а після висихання потріскається і почне відпадати.

Характеристика штукатурки Просту штукатурку («під сокіл») застосовують для штукатурення у підвалах, складах, тимчасових будівлях, а також у підсобних приміщеннях громадських та промислових будівель. Проста штукатурка завтовшки не більш як 12 мм складається з двох шарів. Після нанесення розчину на поверхню його розрівнюють соколом затирають теркою. Поліпшену штукатурку («під правило») застосовують у житлових і громадських будівлях (дошкільні дитячі заклади, школи) масової забудови. Поліпшена штукатурка складається з трьох шарів, загальна товщина якої не перевищує 15 мм. Затерту теркою штукатурку перевіряють контрольним правилом завдовжки 2 м.

Штукатурні шари Набризк це перший шар штукатурки, товщина якого на кам'яних поверхнях становить З5 мм, а на дерев'яних 5 9 мм. Цей шар накидають рідким розчином (рухомість 1012 см). Грунт виконують густим і пісним розчинрм (рухомість 79 см). Товщина його на ка­м'яних поверхнях становить 45 мм, на дерев'яних 5 7 мм. Накривку роблять рідким розчином (рухомість 1012 см) з великим вмістом в'яжучого матеріалу і дрібнозернис­тим заповнювачем. Товщина накривного шару не пере­вищує 2 мм.

Пристрої для виконання опоряджувальних робіт на висоті Значний обсяг опоряджувальних робіт виконують на висоті. Всередині приміщення на висоті до 4 м стіни і стелі опоряджу­ють із помосту, а у разі невеликого обсягу ремонтних робіт з інвентарних пересувних столиків. При опорядженні фасадів бу­дівель до 4 м заввишки використовують пересувні вишки. Зов­нішні та внутрішні опоряджувальні роботи на висоті понад 4 м виконують з риштувань, ремонтні з колисок.

Пересувні інвентарні столики. Помости Пересувні інвентарні столики. Конструктивно вони схожі між собою, але призначення і виробничі можливості їх різні. Ви­готовляють столики із металевих труб або кутикової сталі. Поміст. Улаштовують його з інвентарних столиків, які вста­новлюють уздовж однієї із стін приміщення на відстані 1,5...2 м один від одного і перекривають спеціально виготовленими щи­тами або дошками.

Інвентарні риштування Інвентарні риштування. Вони бувають клинохомутового типу, трубчасті, струнні (підвісні), рамні, модульні тощо. Трубчасті безболтові риштування застосовують для штукатурення фасадів будин­ків до 40 м заввишки. Вони складаються з опор, прогонів, попе­речок, поруччя та дерев'яного настилу. до кінців прогонів і поперечок приварено гачки, а вздовж опор на відстані 2 м один від одного спеціальні патруб­ки. Під час монтажу риштувань гачки прогонів 2 і поперечок 5 вставляють у відповідні патрубки опор Опори встановлюють уздовж стіни на відстані 2 м одна від одної. Ширина риштувань 1,65 м.

Підвісні (струнні) риштування Підвісні (струнні) риштування підвішують до ме­талевих або дерев'яних консольних балок 1, які закріплюють під дахом. Струни риштувань 5 складаються з окремих ланок 4 м завдовжки кожна. До струн приварені спеціальні гачки, в які закладають прогони настилу, поруччя 2 та бортову дошку 3. Від­стань між струнами вздовж стіни становить 2,5...4 м, ширина настилу 2 м. Щоб риштування не розгойдувались, їх у відповід­них місцях прикріплюють до стіни жорсткими скобами.

Інструменти для накидання розчинної суміші Штукатурна кельма - складається зі сталевого полотна товщиною до 1,2 мм держака з коліном висотою 50 мм і деревяної ручки. Кельми виготовляють з полотном довжиною 190 мм. Штукатурними кельмами перемішують сухі суміші і розчини, накидають, намазують, розрівнюють, загладжують, зрізають розчин, очищають інструменти.

Інструменти для накидання розчинної суміші на поверхні Ковш - складається з чашки (ковш), деревяної ручки і гачка, за допомогою якого ковш вішають на бортик ящика. Місткість ковша 0,6; 0,8; 1.0 л. Ковш виготовляють із листкової сталі товщиною 0,8...0,8 мм. Ковш з алюмінію і різних сплавів малопридатні так як до них сильно прилипає розчин, що знижує його ковзання при накиданні. Ковші використовують для нанесення розчину на різні поверхні і дозування матеріалів.

Інструменти для намазування розчинної суміші на поверхні Сокіл - це щит з дерева, або листового алюмінію, товщиною 2 мм розміром 400х400мм 350х350 мм з ручкою в середині. З сокола розчин наносять на поверхню лопаткою або соколом намащують і розрівнюють поверхню. Деревяний щит виготовляють з 3х-4х 10…15 мм дошок.

Інструменти для намазування, розрівнювання розчинної суміші на поверхні Напівтерок - складається з полотна і ручки. Їх виготовляють із несучкуватої деревини або пресованого алюмінієвого профілю, або пінопласту. В залежності від значення вони бувають з полотном довжиною мм, шириною мм товщиною мм. Деревяне полотно повинно бути рівно вистругане, а краще фуговано. Напівтерки служать для розрівнювання розчину, натирання архітектурних елементів.

Інструменти для затирання розчинної суміші на поверхні Терки - використовують для затирання штукатурного шару. Вони складаються із полотна і ручки. Ручку роблять такої висоти, щоб в неї вільно проходили пальці рук. Але не доходили при цьому до полотна на мм, на величину крупного піску. Середні розміри полотна терки 1300х190 мм.

Інструменти для загладжування розчинної суміші на поверхні Гладилки - використовують також для загладжування штукатурки. Гладилки бувають стальні або деревяні. Довжина і ширина полотен гладилок бувають різні.

Інструменти для підготовки поверхні Пензлик - використовується для змочування поверхні, миття інструментів і других цілях. Пензлики бувають різних розмірів і форми, з волосся, морської трави, мочала. В штукатурних роботах використовують макловиці, габаритні розміри яких 250х180х80 мм.

Інструменти для підготовки камяних поверхонь Бучарда - металевий молоток масою до 15.% кг. На торцевих сторонах бучард насічки від 16 до 36 зубчиків пірамідальної форми. Замість зубчиків може бути нарізка в вигляді прямих лез.

Інструменти для підготовки поверхонь під штукатурення Зубила - служать для вибирання швів у камяній кладці, насічки декоративної штукатурки, підготовки поверхні. Троянка і зубчатка - призначені для тої цілі, що і зубила. У троянки на лезі три зубчика, у зубчатки - декілька. Виготовляють зубила, зубчатки і троянки із сталі.

Контрольно – вимірювальний інструмент Правила - призначені для розрівнювання ґрунтового і накривних шарів штукатурки, перевірки вертикальності опоряджувальної поверхні. Правила в залежності від призначення виготовляють: прямі - із алюмінієвого профілю довжиною 12000, 16000, 1800 мм.

Металеві щітки Сталеві щітки - деревяні ручки, в яких встановлена сталевий дріт призначені для чищення різних поверхонь, чищення деяких видів декоративної штукатурки. Циклі - стальні пластинки довжиною до 200 мм з зубчиками різної висоти і ширини, служають для циклювання декоративних штукатурок, особливо теразитових.

Молоток штукатура Штукатурний молоток - в одному кінці має обушок розміром 25х25 мм на другому - вигнуті рожки з прорізами для витягування цвяхів. Молоток насаджується на ручку довжиною 300 мм. Маса молотка 600 г і ручки розшита на то, щоб можна було за два удари забивати штукатурні цвяхи. Молоток - кулачок - з широким обушком масою до 2 кг використовують при роботі з зубилом, троянкою. Молоток штукатурний з металевою обрязиновою ручкою - масою 1 кг служить для нанесення ударів при насічці невеликих бетонних поверхнених.

Інструменти для підготовки поверхонь Крім розглянутих інструментів при штукатурних роботах використовують: пилку, сокиру, метр, кусачки, кліщі, рашпіль тощо.

Контрольно - вимірювальні інструменти Будівельний висок - використовують для провівщування поверхонь і провірки їх горизонтальності. Він складається з грузила і шнурка. Груз - висок в вигляді циліндра з загостреним кінцем малою не менше 200 г. Діаметр грузу мм, що дозволяє провішувати поверхні під штукатурку товщиною від 5 мм і більше. Довжина шнура - 20 м. Будівельний рівень - для перевірки вертикальних і горизонтальних поверхонь бувають різної довжини, деревяні і металічні з одним або двома візирами. Рівні слід берегти від падінь, так як вони можуть розколотись або зрушаться їх вирізу. Ватерпас - простий деревяний рівень з двох рейок, проставлених під прямим кутом однак до другої. Короткі ватерпаси мають довжину мм, середні мм.

Інструменти для виконання штукатурних робіт

Вимоги до будівель, поверхонь, що підлягають штукатуренню До початку штукатурних і облицювальних робіт в будинку, що споруджується, повинні бути виконані такі роботи: закінчено влаштування даху над секцією, в якій мають розпочатися опоряджувальні роботи; закінчено всі загально-будівельні та спеціальні роботи; встановлено та закріплено перегородки, віконні та дверні коробки; змонтовано вентиляційні короби і сміттєзбірники;

Вимоги до будівель, поверхонь, що підлягають штукатуренню виконано всі електромонтажні роботи, що потребують в подальшому за шпарування штраб і отворів; закінчено монтаж і опресовку системи опалення, монтаж і промивання водогону і каналізації; закінчено настилання чорних (під паркет) дощаних підлог та кладку печей місцевого опалення; опоряджено, залежно від технічних вимог, шви між блоками або панелями з фасадного боку будівлі і в місцях з'єднань збірних залізобетонних конструктивних елементів; законопачено теплоізоляційним матеріалом і заповнено розчином простір між віконними (дверними) блоками і стіною; встановлено підвіконники; влаштовано гідроізоляційні шари (у разі потреби) і стяжки під підлоги.

Якість виконаних робіт Якість штукатурки залежить від якості розчину, способу опорядження штукатурного шару, а також від виду і якості поверхні, що підлягає штукатуренню. Щоб штукатурний шар міцно тримався на поверхні, вона має бути шорсткою. Конструкції, що штукатурять, повинні бути стійкими, міцно закріпленими, збудованими в межах дозволених відхилень по вертикалі і горизонталі. Якщо конструкція вібруватиме, нанесений на неї шар штукатурки буде тріскатись і відшаровуватись, а в разі відхилень конструкції від вертикалі або горизонталі потрібно буде наносити на неї потовщений шар розчину та виконувати додаткові роботи щодо підготовки поверхонь: вирубувати виступи, набивати сітку або цвяхи, обмотуючи їх дротом, тощо.

Вимоги до поверхонь За технічними умовами без спеціальної (додаткової) підготовки штукатурять: якщо відхилення поверхні і кутів конструкції від вертикалі не більше 10 мм на поверх при кладці з цегли і дрібних блоків або при виготовленні конструкції з деревини: не більше 20 мм при кладці з буту, бутобетону та бетону; відхилення перекриття від горизонталі не більше 2 мм на 1 м довжини і не більше 10 мм на одне приміщення. На поверхнях не повинні залишатися незакладені великі отвори, щілини та борозни. Дерев'яні стелі та перегородки обшивають дошками завширшки не більше 10 см. Широкі дошки повинні бути розколоті та закріплені цвяхами так, щоб залишились поздовжні щілини. Штукатурити всі вертикальні конструкції будівлі можна лише після їхньої усадки. Дерев'яні стіни з колод чи брусків, а також саманні штукатурять лише після повної усадки, бажано через декілька місяців після спорудження.

Вимоги безпеки праці при роботі на висоті Забороняється

Інструмент може служити джерелом небезпеки У повсякденному житті нам дуже часто доводиться використовувати різний інструмент, а він може представляти пасивну або підвищену небезпеку. І коли про це починають забувати, ця небезпека моментально починає показувати свій оскал, завдаючи іноді смертельні рани. Навіть професіонали, які користуються інструментом майже щодня, іноді забувши про пильність, відразу ж починають відчувати його підступність за зневажливе ставлення до нього. А коли цей інструмент знаходиться в недосвідчених руках, то він стає страшною зброєю і може нести загрозу не тільки тому, у кого він в руках, але й оточуючим.

Безпека праці при роботі з електроінструментом Безпека наша при роботі з інструментом підвищеної небезпеки залежить тільки від нас самих. Можливою причиною отримання травми очей при роботі з інструментом може бути елементарне не дотримання техніки безпеки. Так, недбале увагу до місця, куди ви кладете вимкнений, але ще триваючий обертатися інструмент може привести до підняття хмари дрібного сміття, яке також небезпечно для ваших очей. У будь-якому електрифікованому інструменті для його охолодження є спеціальні вентиляційні отвори і якщо в них потрапить сміття при недбалому відношенні до інструменту, то це сміття може викликати поломку інструменту при його включенні, що в свою чергу може призвести до травмування вас.

Спецодяг робітника Працюючи з інструментами не в спецодязі, ви піддаєте себе ризику бути травмованим, так як старі спортивні костюми, куртки не пристосовані захищати ваше тіло від гарячих і великих осколків оброблюваного предмета. Вони самі можуть стати причиною травми, наприклад, спалахнувши від іскри металу. Спецодяг випускається зі спеціального матеріалу, який просочений водовідштовхувальним складом. Вона не горить і може витримувати високі температури, а також стійка до впливу хімічних речовин. Звичайно, в домашніх умовах такий спецодяг не потрібна, але придбання елементарного робочого костюма просто необхідно для роботи з інструментом. Наведені вище поради, допоможуть уникнути великих помилок при роботі з інструментом і зберегти ваше здоров'я.

Засоби захисту безпеки праці

Працювати без травм Дуже велика кількість травм відбувається при заміні витратних матеріалів електрифікованого інструменту. Намагаючись примусово зупинити виключену шліфмашинку, натискаючи кнопку блокування шестерні або зупиняючи обертання дрилі шляхом утримування патрона рукою, всі ці спроби ведуть до травм. Також при зміні свердла або кола необхідно від'єднувати шнур від розетки, щоб уникнути мимовільного включення інструменту. При використанні інструмента підключеного до компресора його також необхідно застосовувати тільки за призначенням. Не використовувати його для чищення обладнання та одягу від пилу, що дуже часто робиться і в результаті призводить до травм очей.