Григір Михайлович Тютюнник ( )

Григір Тютюнник – український письменник-прозаїк. Народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині. Батьки були звичайні селяни. Народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівка на Полтавщині. Батьки були звичайні селяни. Під час війни жив у свого дядька на Донбасі. Під час війни жив у свого дядька на Донбасі.

Після звільнення України від німців, Тютюнник закінчив п'ятий клас сільської школи і вступив до ремісничого училища

Працював на заводі імені Малишева у Харкові, в колгоспі, на будівництві Миронівської ДРЕС, на відбудові шахт у Донбасі. Після служби у Військово- Морському Флоті (у Владивостоку), де вчився у вечірній школі, вперше пробує писати (російською мовою). Харковіколгоспі Донбасі Владивостокуросійською мовою Харковіколгоспі Донбасі Владивостокуросійською мовою

Тяжкі умови дитинства відіграли згодом істотну роль і у виборі тем та сюжетів, і у формуванні світосприймання майбутнього письменника

Значний вплив на формування його літературних смаків, на ставлення до літературної праці справив його брат письменник Григорій Тютюнник.

Меморіальна дошкаМеморіальна дошка на будинку на Андріївському узвозі де в роках мешкав письменник Андріївському узвозі Меморіальна дошка Андріївському узвозі

Після закінчення Харківського університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В pp. працює в редакції газети «Літературна Україна», Після закінчення Харківського університету (1962) Гр. Тютюнник учителював у вечірній школі на Донбасі. В pp. працює в редакції газети «Літературна Україна»,

в ній кілька нарисів на різні теми та перші оповідання: «Дивак», «Рожевий морок», «Кленовий пагін», «Сито, сито…». Молодіжні журнали «Дніпро» та «Зміна» вміщують новели «Місячної ночі», «Зав'язь», «На згарищі», «У сутінки», «Чудасія», «Смерть кавалера».

Зацікавившись кінематографом, Гр. Тютюнник працює у сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О. Довженка, створює літературний сценарій за романом Григорія Тютюнника «Вир»

Пише він і сам твори для дітей, видає збірки оповідань «Ласочка» (1970), казок «Степова казка» (1973), які по-новому розкрили талант письменника.

За книги «Климко» (1976) і «Вогник далеко в степу» (1979) Григорові Тютюннику присуджено республіканську літературну премію ім. Лесі Українки 1980 p.

Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством. Не будучи в змозі в усій повноті реалізувати свій талант в атмосфері чиновницького диктату над літературою, 6 березня 1980 р. Григір Тютюнник покінчив життя самогубством.

Надгробок Г. М. Тютюнника на Байковому кладовищі в Києві