Іва́н Семе́нович Нечу́й- Леви́цький. ( )

Дитячі роки Івана 13 листопада 1838 року у сімї парафіяльного священника стеблівської містенкової Преображенської церкви Семена Степановича Левицького і його дружини Ганни Лукянівни Трезвінської народився син Іван. Батько письменника у 40-х рр. відкрив на власні кошти українську школу для дітей стеблівських кріпаків. Разом з сільськими хлопчаками осягав ази грамоти й Іван. Змалку І. Левицький познайомився з історією України з книжок у батьківській бібліотеці. 13 листопада 1838 року у сімї парафіяльного священника стеблівської містенкової Преображенської церкви Семена Степановича Левицького і його дружини Ганни Лукянівни Трезвінської народився син Іван. Батько письменника у 40-х рр. відкрив на власні кошти українську школу для дітей стеблівських кріпаків. Разом з сільськими хлопчаками осягав ази грамоти й Іван. Змалку І. Левицький познайомився з історією України з книжок у батьківській бібліотеці. Іванукраїнськуісторією УкраїниІванукраїнськуісторією України Але школу закрив місцевий поміщик. Але школу закрив місцевий поміщик.

Навчання в Богуслові У 1845 році, після закриття батьківської школи, малого Івана Левицького відвезли в Богуслав до дядька Євтропа Трезвінського. Той повинен був протягом двох років готувати свого небожа до вступу в духовне училище. На девятому році життя Івана віддали до бурси: батько хотів, щоб його син став священником. Протягом шести років навчався там майбутній письменник. У 1845 році, після закриття батьківської школи, малого Івана Левицького відвезли в Богуслав до дядька Євтропа Трезвінського. Той повинен був протягом двох років готувати свого небожа до вступу в духовне училище. На девятому році життя Івана віддали до бурси: батько хотів, щоб його син став священником. Протягом шести років навчався там майбутній письменник.Івана ЛевицькогоІвана Левицького

Перші кроки до літературної діяльності 1852 року Нечуй-Левицькийзакінчив Богуславське духовне училище, а наступного року переїхав у Київ, де поступив навчатися в семінарію.Нечуй-Левицький Левицького ніколи не вабила духовна карєра, він прагнув віддати свої сили на користь народу. Закінчивши 1865 року академію у званні магістра богословя,Іван Семенович рішуче відмовився від попівської ряси і присвятив себе благородній педагогічній і літературній діяльності.Іван Семенович

Твори Левицького Протягом рр. він викладав російську словесність у Полтавській семінарії. Там же написав перші свої твори повість «Дві московни» й оповідання «Рибалка Панаса Круть», які були надруковані 1868 року у львівському часописі «Правда». Левицький писав свої гостросоціальні твори у надто тяжкій для української літератури час, а тому змушений був ховатися під псевдонімом «І. Нечуй» Протягом рр. він викладав російську словесність у Полтавській семінарії. Там же написав перші свої твори повість «Дві московни» й оповідання «Рибалка Панаса Круть», які були надруковані 1868 року у львівському часописі «Правда». Левицький писав свої гостросоціальні твори у надто тяжкій для української літератури час, а тому змушений був ховатися під псевдонімом «І. Нечуй»І. НечуйІ. Нечуй

Виїзд Левицького до Польщі Службові обставини і матеріальна скрута примусили письменника вже через рік залишити Полтаву і виїхати до Польщі. З 1866 року Левицький учитель Каліської жіночої гімназії в Польщі. А згодом його направили в Седлець, що на Підляссі. Тут він шість років працював у світській гімназії. Службові обставини і матеріальна скрута примусили письменника вже через рік залишити Полтаву і виїхати до Польщі. З 1866 року Левицький учитель Каліської жіночої гімназії в Польщі. А згодом його направили в Седлець, що на Підляссі. Тут він шість років працював у світській гімназії.Левицький

Вчителювання в Кишиневі Після шестирічного перебування в Польщі Іван Семенович почав клопотатись, щоб його перевели вчителювати в Одесу або в Кишинів. 24 серпня 1873 р. прохання письменника задовольнили: його призначили викладачем російської мови першої Кишинівської чоловічої гімназії. Під час вчителювання в Кишиневі вийшли у світ його найкращі повісті «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сімя» (1879), «Бурлачка» (1880). Після шестирічного перебування в Польщі Іван Семенович почав клопотатись, щоб його перевели вчителювати в Одесу або в Кишинів. 24 серпня 1873 р. прохання письменника задовольнили: його призначили викладачем російської мови першої Кишинівської чоловічої гімназії. Під час вчителювання в Кишиневі вийшли у світ його найкращі повісті «Микола Джеря» (1878), «Кайдашева сімя» (1879), «Бурлачка» (1880).Іван СеменовичІван Семенович

Виснажлива вчительська й творча праця, постійне переслідування з боку агентів Бессарабського губернського жандармського управління, сімейна невлаштованість усе це швидко підірвало здоровя Івана Семеновича. З цієї причини він змушений був піти у відставку …Івана Семеновича

Самотність Нечуя - Левицького Невдовзі письменник переїхав до Києва, де оселився на вулиці Пушкінській, у будинку 19. Тривалий час він жив, отримуючи невелику пенсію, якої ледве вистачало на харчі та плату за квартиру. До того ж ще й хвороба часто приковувала самотню людину до ліжка. Незважаючи на несприятливі умови для літературної праці, Іван Семенович за два роки написав нарис «В Карпатах», оповідання «Невинна», «Два приятелі » Невдовзі письменник переїхав до Києва, де оселився на вулиці Пушкінській, у будинку 19. Тривалий час він жив, отримуючи невелику пенсію, якої ледве вистачало на харчі та плату за квартиру. До того ж ще й хвороба часто приковувала самотню людину до ліжка. Незважаючи на несприятливі умови для літературної праці, Іван Семенович за два роки написав нарис «В Карпатах», оповідання «Невинна», «Два приятелі » Іван Семенович Іван Семенович

2 квітня 1918 року у притулку для старих одинарів перестало битися щире серце Нечуя-Левицького. Його поховали 4 квітня на Байковому кладовищі. Нечуя-Левицького