Вірусні гепатити Клініка, діагностика, лікування, профілактика

Інапарантна форма: виявляють лише специфічні маркери збудника і відповідні імунологічні зрушення. Субклінічна форма: імунологічні, біохімічні та патогістологічні зміни, однак виявити клінічні ознаки хвороби не вдається. Безжовтянична форма: з являються різні клінічні симптоми захворювання, крім жовтяниці. Жовтянична форма: супроводжується жовтяницею, що є кардинальною ознакою гепатиту.

Перебіг гепатиту: Гострий – до 3-х місяців; Затяжний – від 3 до 6 місяців; Хронічний – понад 6 місяців. Періоди жовтяничної форми ВГ: 1. Переджовтяничний, або початковий; 2. Жовтяничний, або розпалу хвороби; 3. Період реконвалесценції.

Варіанти початкового періоду: 1. Астено-вегетативний: скарги на загальну слабкість, нездужання, помірний біль голови, порушення сну, втому, дратівливість; 2. Диспепсичний: анорексія, нудота, блювання, біль у животі, пронос; 3. Катаральний: нежить, відчуття дряпання в горлі, гіперемія кон юнктив і слизової м якого піднебіння, сухий кашель, підвищення температури тіла; 4. Артралгічний: характерні болі в суглобах без місцевих запальних змін.

Критерії тяжкості ВГ: 1. Ступінь інтоксикації; 2. Інтенсивність жовтяниці; 3. Розміри печінки (легкий перебіг – збільшення на 1-2 см по правій середньоключичній лінії, середньої тяжкості – на 3-5 см і тяжкий перебіг – ще більші розміри або, навпаки, зменшення їх); 4. Рівень білірубінемії (відповідно до 85 мкмоль/л, 86 – 170 мкмоль/л і понад 170 мкмоль/л ); 5. Ускладнення; 6. Показник транспортної функції альбуміну.

Клінічні особливості ВГ А: 1. Короткий інкубаційний період (3 – 6 тижнів); 2. Гострий початок; 3. Частий катаральний синдром у початковому періоді; 4. Короткочасний початковий період (5 – 7 діб); 5. Швидке наростання жовтяниці (за декілька діб); 6. Покращання самопочуття з появою жовтяниці; 7. Переважання легких форм хвороби, тяжкі форми трапляються рідко; 8. Жовтяничний період триває не більше 1 – 2 тижнів.

Клінічні особливості ВГ В: 1. Тривалий інкубаційний період (понад 45 діб, максимально – 6 місяців); 2. Поступовий початок захворювання; 3. Частий артралгічний синдром у початковому періоді (20 – 30 %); 4. Свербіння шкіри і кропивниця в початковому періоді; 5. Останній часто триває більше 2 тижнів; 6. Повільне наростання жовтяниці, іноді 2 тижні й довше; 7. Немає покращання самопочуття з появою жовтяниці;

8. Довший і тяжчий перебіг жовтяничного періоду, ніж при гепатиті А; 9. Часті загострення, рецидиви й ускладнення (причиною може бути приєднання гепатиту Д); 10. Наявність вираженого астенічного синдрому в усі клінічні періоди хвороби, тривала постгепатитна астенія, іноді до року й довше; 11. Можливий перехід у хронічний гепатит (у 5 – 15% випадків) і далі в цироз печінки (у 15 – 30% хворих на хронічний гепатит); 12. Гепатит В часто перебігає на тлі супутніх захворювань.

Висипка при вірусному гепатиті

Іктеричність склер при вірусному гепатиті

Іктеричність шкіри при вірусному гепатиті

Критерії безжовтяничної форми ВГ: 1. Конкретні епідеміологічні дані (спілкування з хворим або парентеральні маніпуляції, які в часі вкладаються у максимальний інкубаційний період); 2. Типовий початковий період; 3. Наявність гепато-лієнального синдрому; 4. Цегляний колір сечі (багато уробіліну); 5. Висока активність сироваткової АлАТ; 6. Позитивні дані специфічних досліджень (виявлення маркерів збудинків).

Ознаки холестатичної форми ВГ: 1. Виражене свербіння шкіри; 2. Інтоксикація слабка або навіть відсутня; 3. Зелений або сіро-зелений відтінок жовтяниці; 4. Печінка нормальних розмірів або незначно збільшена; 5. Підвищення в крові активності екскреторних ферментів (лужної фосфатази, гаммаглютамілтранспептидази), вмісту β - ліпопротеїдів, холестерину і солей жовчних кислот; 6. Немає уробіліну в сечі і стеркобіліну в калі; 7. Слабке підвищення або нормальна активність печінковоклітинних ферментів; 8. Тривалий перебіг – 3-5 місяців і більше.

Передвісники печінкової коми: 1. Стрімке зростання інтенсивності жовтяниці та інтоксикації; 2. Провали в пам яті; 3. Інверсія сну; 4. Скарги на біль в ділянці печінки; 5. Печінковий запах з рота; 6. Підвищення температури тіла; 7. Плескаючий тремор; 8. Поява геморагічного синдрому; 9. Тахікардія; 10. Скорочення розмірів печінки; 11. Білірубін-ферментна дисоціація; 12. Підвищення в крові концентрації азотистих продуктів; 13. Зниження протромбінового індексу нижче 50%; 14. Поява в сечі кристалів тирозину та лейцину;

Періоди гострої печінкової енцефалопатії: Прекома 1, Початковий період прекоми (період передвісників); 2. Заключний період прекоми (часткове затьмарення свідомості); Кома 1, Неглибока кома (втрата словесного контакту при збереженні реакції на больовий подразник); 4. Глибока кома (зникає больова реакція).

Диференційний діагноз 1. Грип 2. Харчові токсикоінфекції 3. Гострий апендицит 4. Лептоспіроз 5. Інфекційний мононуклеоз 6. Псевдотуберкульоз 7. Малярія 8. Токсичні гепатити 9. Токсикози вагітності 10. Гемолітичні жовтяниці 11. Підпечінкові механічні жовтяниці 12. Пігментні гепатози ( синдроми Жильбера- Мейленграхта, Кріглера-Найяра, Дабіна- Джонсона і Ротора )

Лікування: Етіотропне: противірусні препарати (ламівудин); натуральні інтерферони (велферон, людський лейкоцитарний інтерферон, лейкінферон); рекомбінантні інтерферони (інтрон А, роферон, реаферон, віферон, лаферон); індуктори ендогенного інтерфероноутворення (циклоферон, аміксин). Патогенетичне: дезінтоксикаційна терапія; ентеросорбція; імуномодулювальні засоби; глюкокортикоїди; гепатопротектори (біофлавоноїди, аналоги амінокислот, есенціальні фосфоліпіди); Симптоматичне: регулятори моторики; ферментні препарати; холекінетики; холеретики; фітотерапія; вітамінотерапія.