Я вибрала Долю собі сама. І що зі мною не станеться, у мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко

-народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві на Київщині, в учительській родині; -з 1936 року живе з родиною в Києві; -незабаром заарештовують і висилають на десять років у сталінські табори її батька; -дівчам-підлітком Ліні Костенко довелося пройти крізь повоєнні лихоліття, скуштувати гіркої долі біженців з окупованої території.

-с-середню школу закінчує в Києві; -н-навчалася в Київському педагогічному інституті, згодом залишила його; року вступила до Московського літературного інституту ім. О. М. Горького, який закінчила з відзнакою в 1956 році.

-в літературу приходить у післякультівську добу на хвилі хрущовської відлиги разом з поетами- шістдесятниками; -друкуватися почала в шістнадцятирічному віці; -перші збірки: Проміння землі(1957), Вітрила(1958), Мандрівки серця(1961); -від 1961 по 1977 рік поетесу не друкували; -готова на початок 1963 року до друку книжка Зоряний інтеграл підпала на чергову хвилю ресталінізації і була заборонена владою; те саме спіткало збірку Княжа Гора(1972); - першою після шістнадцятирічної перерви стала збірка Над берегами вічної ріки(1977);

- у роки виходять такі поетичні книжки: Маруся Чурай(1979), Неповторність(1980), Сад нетанучих скульптур(1987), Бузиновий цар(1987), Вибране(1989); - Ліна Костенко є також авторкою кіносценаріїв (Чорнобиль, Тризна) та кваліфікованим перекладачем польської лірики; - після 80-х років знову друкує небагато, не бере участі в публічному літературному житті, пише повість Зона відчуження(про чорнобильську трагедію).

-з-з а і сторичний р оман у в іршах Маруся Чурай і к нижку п оезій Неповторність відзначена Д ержавною п ремією У країнської РСР і м. Т. Г. Ш евченка у 1987 р оці ; - р осійською м овою в идана книжка Проміння з емлі у 1960, с ербо - хорват. – Скіфська б аба у 1981, чеською – Над б ерегами вічної р іки у 1987.

-зміст інтимної лірики – етико-гуманістичний; -модерний характер художньої свідомості сприймається як природне явище; -образ невтіленого у слові буття становить найголовнішу естетичну прикмету поезії Ліни Костенко; -відмова від стереотипів етики, світогляду, загальноприйнятих принципів мистецтва, творчості, яка виражається заперечною часткою не; -головні теми: історична, людина-планета-митець- час, тема вірності і зради та інші.

З-поміж українських поетес другої половини ХХ ст. постать Ліни Костенко найпомітніша. Активна учасниця шістдесятництва, вона завжди виважувала своє високе й відповідальне покликання митця на терезах сумління і ніколи не розмінювала чистоту своїх переконань. Відновлюючи ідеї митців Розстріляного Відродження, письменниця наснажувала читачів любов`ю до України, до нашої історії, культури. Поезія Ліни Костенко застерігає нас від втрати своєї історичної пам`яті, примушує задуматись над тим, що залишає по собі людина. Її книжки повертають нам віру в слово. І зайве нагадувати, що позиція поета учила і учить бути вірним своєму таланту і покликанню за будь-яких обставин. Бо, як пише вона в одному з віршів, - Ще не було епохи для поетів… Усім цим і дорога для нас Ліна Костенко – наша сучасниця.

Мене н е м ожуть л юди не п очути …

Над створенням проекту працювали : Пуляєва Аліна та Занімонцев Ігор