1 вересня Рекомендації психолога гімназії Мальцевої В. Б.

«Бути готовим до школи - не означає вміти читати, писати і рахувати. Бути готовим до школи - означає бути готовим всьому цьому навчитися.» Венгер Л. А.

Щоб у дитини не сформувався комплекс неповноцінності через низку невдач, протягом першого року навчання старанність першокласників і їх успішність оцінюється виключно у словесній (вербальної) формі без застосування 12-бальної системи.

Звикання до школи - тривалий індивідуальний процес. Від чого залежить тривалість адаптації? Перш за все, від того, чи була дитина психологічно готова до школи, а також від її стану здоров´я та рівня розвитку.

це пристосування організму до нового режиму навчання й життя, до фізичних умов температури, вологості, запахів, звуків та змін у власному організмі

це входження до нової системи вимог, пов ' язаних з виконанням навчальної діяльності, пристосування дитини як особистості до цих вимог згідно власних потреб, мотивів та інтересів Цей процес полягає в пошуку й використанні способів задоволення потреб : потреба в безпеці, фізіологічні потреби ( у їжі, сні, відпочинку тощо ), потреба в прийнятті та любові, у визнанні та повазі, у самовираженні, самоствердженні й розвитку.

це процес входження дитини до учнівського колективу, інтегративний показник її стану, який відображає здатність адекватно сприймати навколишню дійсність, ставитись до людей, подій, учинків, спілкуватися, вчитися, регулювати поведінку відповідно до сподівань інших.

Ступень дезадаптації залежить від багатьох факторів, серед яких є такі, на які школа не може впливати: рівень стану здоров я і розвитку дитини; рівень тренованості адаптаційних можливостей; позитивний стиль відносин в сім ї дитини, відсутність конфліктного фону в сім ї; позитивні установки в сім ї; сприятливий соціальний статус дитини до вступу в 1 клас; вік початку систематичного навчання.

Високий Середній Низький

Першокласник позитивно ставиться до школи: правила і вимоги сприймає адекватно; навчальний матеріал засвоює легко; глибоко і повно оволодіває програмовим матеріалом; розв'язує ускладнені задачі, чемний, уважно вислуховує вказівки та пояснення вчителя; доручення виконує охоче й сумлінно, без зовнішнього контролю; виявляє високу зацікавленість до самостійної навчальної роботи, готується до всіх уроків; має у класі позитивний статус. Високий рівень адаптації

Першокласник позитивно ставиться до школи: відвідування уроків не викликає в нього негативних переживань, розуміє навчальний матеріал, коли вчитель пояснює його досить детально і наочно; засвоює основний зміст програми з усіх предметів, самостійно розв'язує типові задачі; зосереджений і уважний під час виконання завдань, доручень, вказівок учителя, водночас потребує контролю з боку дорослого; зосередженим буває тільки тоді, коли робить щось цікаве для себе; майже завжди готується до уроків; доручення виконує сумлінно; дружить з багатьма однокласниками. Середній рівень адаптації

Першокласник негативно або байдуже ставиться до школи: часто скаржиться на здоров'я, погане самопочуття, у нього переважає пригнічений настрій; спостерігаються порушення дисципліни; матеріал, який пояснює вчитель, засвоює фрагментарно; самостійна робота з підручником викликає труднощі, під час виконання самостійних завдань не виявляє до них інтересу; до уроків готується нерегулярно, потребує постійного контролю, систематичних нагадувань і спонукань як з боку вчителя, так і з боку батьків; може зберігати працездатність і увагу за наявності тривалих пауз для відпочинку; для розуміння нового матеріалу і розв'язування задач за зразком потребує значної допомоги вчителя і батьків; доручення виконує під контролем і без особливого бажання; пасивний, близьких друзів не має, знає імена й прізвища лише частини однокласників. Низький рівень адаптації

Діагностування першокласників: Анкета «Рівень шкільної мотивації» (Філіпса) Тест «Сходинки» Методика «Графічний диктант» (Ельконіна) Методика «Емоційний та фізичний стан дитини» (О. Осадько) Проективні методики

Відвідування уроків та занять у групі продовженого дня

Проведення розвивальних занять з курсу Пізнай себе

Індивідуальні консультації вчителів, надання рекомендацій. Повідомлення результатів діагностичних досліджень на батьківських зборах. Індивідуальні консультації для батьків. Проведення семінарів-практикумів для батьків з розвитку пізнавальних процесів. Участь у психолого-педагогічному консиліумі. Обговорення стратегій вирішення проблем.

1. Процес навчання викликає у першокласника позитивні емоції, він упевнений в собі і не відчуває страх. 2. Учень засвоює шкільну програму. 3. Дитина проявляє самостійність при виконанні різних завдань і звертається за допомогою до мами або тата тільки після того, як самостійно спробувала його виконати. 4. Першокласник задоволений своїми стосунками з однокласниками і вчителем.

щоб найперші кроки, зроблені кожним малюком у шкільному світі, були радісними і впевненими