Виконала учениця 11 класу Чистюхіна Наталія

СТАН ГОСПОДАРСТВА ПІСЛЯ РОЗПАДУ СРСР більшість підприємств України були підпорядковані центру ; існувала велика частка підприємств важкої промисловості ; промисловість було орієнтовано на випуск продукції військово - промислового комплексу застосовувалася застаріла техніка ; величезний спад виробництва ; відсутні різні форми власності ; випущена продукції на світових ринках була не конкурентоспроможною ; здійснювався екстенсивний розвиток ; була застарілою матеріально - технічна база ; характерний високий рівень мілітаризації економіки ; існувала залежність від енергоносіїв ; існувала бартерна торгівля, яка велася за цінами, значно нижчими за ринкові ;

Спроби реформування економіки Соціально - економічні проблеми вимагали вибору оптимальної для країни моделі економічного розвитку. Україна повинна була здійснити економічні реформи. Проблеми, що їх необхідно було вирішити Україні : Утім реформування економіки відбувалося неефективно : характерними були прорахунки в розробленні та реалізації економічної стратегії й тактики ; нечіткість, повільність, непослідовність, безсистемність, нерішучість і суперечливий характер проведення реформ в Україні ; помилки і прорахунки урядів України від часу проголошення незалежності : відсутність наукового підходу та чіткої програми реформування економіки України ; країна ще довго не мала глибоко продуманої податкової, грошово - кредитної, соціальної, житлово - комунальної, судово - процесуальної політики. Розробити правову базу ринкових реформ На засоби виробництва мають заступити різноманітні форми власності Впровадити товарно- грошові відносини Здійснити перехід до ринку

Роздержавлення, приватизація 1. У перші роки незалежності відбувалася приватизація дрібних підприємств. Цей процес проходив повільно. 2. Березень 1992 р. Верховна Рада України прийняла низку законів щодо приватизації майна державних підприємств, випуску приватизаційних паперів. 3. Із січня 1993 р. розпочалася приватизація державного житлового фонду. 5. У 1994 р. на початку 1995 р. в Україні вже існували підприємства таких форм власності : державної асоційовані підприємства відкритого типу ; орендні підприємства ; підприємства індивідуальної власності ; асоційовані виробництва ; спільні підприємства за участі іноземного капіталу ; державно - асоційованої ; Недоліки приватизації 1. Приватизація почала здійснюватися не прозоро, за значно заниженими цінами. 2. Повільні темпи приватизації. 3. Недосконале законодавче забезпечення, що сприяло значним зловживанням. 4. Не було створено потужного сектору малого і середнього бізнесу. 5. Відсутність сприятливого інвестиційного клімату. 6. Недостатня привабливість української економіки для іноземного приватного капіталу. 9. Заборона приватизації для орендних підприємств. 10. Зволікання з сертифікатною приватизацією. 11. Усунення більшості населення від власності.

Фінансова система України листопада 1992 р. Україна вийшла з « рубльової » зони, увівши в обіг тимчасовий купоно - карбованець. 2. Прийнято Закон України « Про банки і банкову діяльність », оскільки банки є важливим елементом ринкової інфраструктури. 3. У 1994 р. було видано укази Президента України : « Про вдосконалення валютного врегулювання »,« Про заходи забезпечення валютного контролю », « Про грошову реформу в Україні ( 25 серпня 1996 р.)- в обігу з явилася нова національна валюта гривня, яка залишалася досить стабільною. 4. Фінансова система України формується на підставі Закону України « Про фінансову систему України ». Наприкінці серпня 1998 р. валютно - фінансова система України переживала чималі труднощі, пов язані з падінням російського рубля. У 1996 р. згідно із Законом « Про державну податкову службу в Україні » створено податкову службу.

Соціальне та економічне становище населення За період економічної кризи рр.: 1. Знизився рівень життя більшості населення. 2. За 1994 р. реальна зарплата становила лише 33% рівня 1990 р. 3. Реальні грошові доходи громадян зменшилися у 3,4 разу. 4. Різко впала купівельна спроможність населення. 5. Склалися негативні зміни у структурі споживання громадян. 6. Населення втратило 116 млрд крб заощаджень в ощадних і страхових полісах. 7. Зростало безробіття. 8. Від рук злочинців, аварій і самогубств щороку гине до 70 тис. громадян. 10. Серед населення продовжувало панувати « три не » незадоволення, недовіра, невпевненість.

Еміграція Посилюється потік міграції ( виїжджають, керуючись переважно економічними мотивами, найдієздатніші групи населення, багато молоді, до 76% люди віком до 30 років ). До 2010 р. близько 5-7 млн громадян працювало за межами України, більшість нелегально. Виїжджають за кордон у пошуках роботи і на постійне місце проживання багато українських сімей.

ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ 90- Х РОКІВ 1. У жовтні 1994 р. оприлюднено програму Л. Кучми з реформування економіки України. Заходи : стабілізація фінансово - грошової системи ; зменшення податкового тиску ; розширення приватного сектора економіки ; децентралізація управління економікою ; вирішення питань земельної власності ; входження України у світовий економічний простір ; реформування соціальної сфери тощо.

Пошуки шляхів стабілізації на початку XXI ст. 1. На початку XXI ст. відбулися зрушення в економіці : стабілізація економіки ; приборкано інфляцію та зведено її темпи до нормального рівня ; подолано кризу неплатежів ; зменшилася заборгованість з зарплати, виплати пенсій, стипендій тощо ; проводиться приватизація, утверджуються різні форми власності ; створено фондовий, товарний, грошовий та валютний ринки в Україні. 2. Негативні тенденції в економіці : корупція ; тінізація економіки ; несправедлива приватизація ; повільний розвиток середнього і малого бізнесу ; вивезення капіталу за кордон ; недостатній рівень іноземних інвестицій ; низький рівень заробітної плати.

Здійснення аграрної реформи 1. Величезної шкоди сільськогосподарському виробництву з часу проголошення незалежності завдало припинення дотацій. 2. В грудні 1991 Верховна Рада ухвалила Закон України « Про селяньске ( фермерське ) господарство ». 3. У 1992 р. депутати - аграрії зініціювали прийняття Закону України « Про колективне сільськогосподарське підприємство ». 4. У листопаді 1994 р. Л. Кучма видав указ « Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва ». 5. Першим кроком на шляху формування приватної власності на землю було її роздержавлення. 6. Після роздержавлення ставало можливим паювання. 7. У грудні 1999 Президент України видав Указ « Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки ». 8. Починаючи з 2002 р. в Україні діє новий Земельний кодекс, прийнятий Верховною Радою.

листопад 1990 р. жовтень 1992 р. уряд очолював Вітольд Фокін ;.

12 жовтня 1992 р. виконував обов язки голови уряду України Валентин Симоненко ;

27 жовтня 1992 р. вересень 1993 p. Леонід Кучма ; Умовою заняття цієї посади Кучма поставив отримання на шість місяців практично диктаторських повноважень, зокрема, права видавати прирівняні до законів декрети і призначати керівників регіонів.

вересень 1993 р. червень 1994 p. Юхим Звягільський ;

16 червня 1994 р. 1 березня 1995 р. Віталій Масол ;

8 червня 1995 р. 27 травня 1996 р. Євген Марчук ; Цю посаду він обіймав менше року, після чого був відправлений у відставку з формулюванням « за формування власного політичного іміджу ».

28 травня 1996 р. липень 1997 р. Павло Лазаренко ; Своїм головним досягненням називав « стабілізацію економіки країни, зменшення рівня інфляції за один рік в сім разів ». Зазначав, що очолюване ним уряд виступив з пакетом ліберальних податкових реформ, який, за його словами, « свідомо провалили пропрезидентські сили ». У 2000 році Лазаренко були пред ' явлені звинувачення в здирстві, відмиванні грошей і шахрайстві. 25 серпня 2006 в Сан - Франциско Лазаренко був засуджений до дев ' яти років тюремного ув ' язнення і штрафу в 10 млн доларів.

19 червня липня 1997 р. - виконував обов язки голови уряду України Василій Дурдінец ;

16 липня 1997 р. листопад 1999 р. Валерій Пустовойтенко ;

22 грудня 1999 р. 29 травня 2001 р. Віктор Ющенко ; Проводив досить новаторську політику : - « Першим кроком Ющенко » був « відмова від практики використання " короткострокових кредитів, узятих у комерційних банків " для бюджетних виплат зарплат і пенсій » - Другим джерелом « додаткових коштів » стало впорядкування платежів у паливно - енергетичному комплексі ; - Третім важливим джерелом було « виведення з тіні сплати податків великим бізнесом ». В результаті цих дій : 1) В області виробництва : - вперше за роки незалежності Україна отримала приріст ВВП ; - вдалося радикально змінити механізм розрахунків і платежів у центральний та місцеві бюджети ; - відмовитися від бартеру і запозичень ; - суттєво збільшити надходження до бюджету. 2) У соціальній сфері : - вперше була ліквідована заборгованість держави з виплати пенсій і стипендій,; - припинилися « віялові відключення від електроенергії » в містах і селах ;

29 травеня 2001 р. 21 листопада 2002 р. Анатолій Кінах

від кінця 2002 р. кінець 2004 р. Віктор Янукович У листопаді 2002 року президент України Леонід Кучма висунув кандидатуру Віктора Януковича. За обрання Віктора Януковича на посаду прем ' єр - міністра проголосувало 234 народних депутата. Проте в цілому, зарплати, пенсії, стипендії на Україні були в 2-3 рази меншими, ніж у Росії та Білорусії. Низькі зарплати і пенсії вели до зростання протестних настроїв. Незважаючи на гостру потребу у фінансах, приватизація держ. підприємств здійснювалася за дуже малим цінами. Зокрема, найбільшу популярність здобула приватизація найбільшого металургійного комбінату України « Криворіжсталь » - в червні 2004 року кабмін Януковича продав його компанії Ахметова та Пінчука за 0.8 млрд дол. 17 квітня голосами депутати Верховної Ради схвалили представлену прем ' єром програму діяльності Кабінету міністрів. Разом з пропрезидентською більшістю за програму проголосувала опозиція. Однак, в цей час у Верховній Раді були вельми сильні протистояння між опозицією і « пропрезидентською більшістю ». Віктор Янукович подав у відставку з посади прем ' єр - міністра України 31 грудня 2004 року, після оголошення попередніх результатів президентських виборів 2004 року, перемогу на яких у 3- му турі здобув опозиційний кандидат Віктор Ющенко. Відставка була прийнята президентом Леонідом Кучмою 5 січня 2005.

початок 2005 р. осінь 2005 р. - Юлія Тимошенко ; Внутрішньоекономічна діяльність кабінету міністрів підвищення зарплат, пенсій, стипендій - у півтора - два рази виконуючи передвиборні обіцянки Президента В. Ющенка, уряд в 2005 році в 12 разів підвищило розмір одноразової допомоги при народженні дитини кампанія « Контрабанда - стоп » і виведення з тіні « олігархічного бізнесу ». заяви про необхідність масової реприватизації 3000 підприємств. у квітні - травні 2005 року пройшли так звані « бензинова криза » і « цукрова криза », коли ціни на цукор і бензин за 2-3 тижні піднімалися на 30% -50%. Уряд Тимошенко повернуло ціни на колишні рівні через місяць. була проведена реприватизація найбільшого металургійного комбінату України « Криворіжсталі » Тимошенко і її блок БЮТ не допустили прийняття законів, спрямованих на приватизацію великим капіталом сільськогосподарських земель України [98]. українська держава відновило контроль над київським « Арсеналом », харківським « Турбоатомом ». Тимошенко не допустила приватизації таких стратегічних підприємств як Укртелеком, « Одеський припортовий завод ».

Суперечності між Тимошенко і Ющенком У квітні - травні 2005 року пройшли так звані « бензиновий і цукрову кризи », обидва кризи мали ознаки картельної змови і розслідувалися Антимонопольним комітетом, якому знадобився майже рік, щоб знайти винних. У змові були звинувачені і оштрафованни найбільші виробники цукру : Українська продовольча компанія Ігоря Суркіса та Валентина Згурського - 6 млн грн., « Агропродінвест » Петра Порошенка і ТОВ « Цукровий союз » групи « Укррос ». Кабмін Тимошенко ліквідував кожен « криза » за місяць скасуванням мит на бензин і товарними інтервенціями. Однак Президент Ющенко на засіданні РНБО різко розкритикував Тимошенко за тиск на оптових торговців бензином. Конфронтація Тимошенко і Порошенко Петро Порошенко претендував на пост прем ' єр - міністра в новому уряді. 8 лютого 2005 він був призначений на посаду секретаря РНБО України. Пізніше Ющенко заявляв, що РНБО має стати « єдиним місцем, де будуть прийматися всі стратегічні рішення ». Фактично Ющенко і Порошенко стали створювати з РНБО систему дублювання Кабміну.

осінь 2005 р. серпень 2006 р. Юрій Єхануров ; Для затвердження Єханурова в якості прем ' єр - міністра Верховній Раді потрібні були два голосування. У перший раз, 20 вересня 2005, не вистачило трьох голосів до необхідних вересня, після переговорів президента Ющенка з керівниками опозиційних фракцій, за Єханурова проголосувало 289 з 339 присутніх депутатів.. Єханурова підносили як досвідченого адміністратора і керівника, але не політика, прибічника економічної лібералізації та приватизації, який не підтримував ідею реприватизації. Найбільш значні події в економічному і політичному житті країни за час роботи уряду Юрія Єханурова : - конфлікт між Росією та Україною щодо цін на газ. - конфлікт між законодавчою і виконавчою владою в січні 2006, який призвів до прийняття Верховною радою постанови про відставку уряду. - парламентські вибори в березні Юрій Єхануров очолив список пропрезидентської партії Народний Союз « Наша Україна » і був обраний до Верховної ради. - після тривалої політичної боротьби, що послідувала за виборами, Юрій Єхануров 4 серпня 2006 був змушений поступитися свій прем ' єрський пост Віктору Януковичу.

Після тривалого парламентської кризи Віктор Янукович 18 липня 2006 ( до грудня 2008 р ) був висунутий кандидатом на пост прем ' єр - міністра України від « Антикризової коаліції » ( Партія регіонів - СПУ - КПУ ) і 4 серпня 2006 затверджений на цій посаді. Уже 14 і 22 вересня 2006 Віктор Янукович відвідав з робочим візитом Брюссель, де зробив програмні заяви про неготовність України до вступу вНАТО і про намір « прагнути до вступу в Євросоюз ». 21 вересня 2006 Янукович відвідав Москву. Уряди України та Росії домовилися почати роботу міждержавної комісії зі співробітництва. У день першого засідання Кабінету міністрів в 2007 році Янукович, Ющенко і Мороз провели чотиригодинні переговори, в ході яких домовилися створити робочу групу для підготовки спільного плану діяльності державних інститутів. 12 січня 2007 депутати « антикризової коаліції » і опозиційної фракції БЮТ змогли подолати вето президента на закон « Про Кабінет міністрів ». У березні 2007 на політичній сцені України відбулися події, що призвели до чергової політичної кризи. « Антикризова коаліція » почала активно розширюватися за рахунок депутатів опозиційних фракцій. 2 квітня 2007 Віктор Ющенко підписав указ « Про дострокове припинення повноважень Верховної ради » і призначив позачергові вибори народних депутатів на 27 травня. Представники коаліції оскаржили указ президента в Конституційному суді. 25 квітня Ющенко, очевидно відмовившись від пошуку компромісних рішень, підписав новий указ про розпуск Верховної ради, перенісши дострокові вибори на кінець червня. У той же день він змінив керівника Генеральної прокуратури, а в кінці квітня відправив у відставку двох суддів КС. У ситуації, коли президент зміцнив контроль над силовими органами і Конституційним судом, Віктор Янукович 5 травня пішов на договорённостьс Ющенка про проведення дострокових парламентських виборів в більш пізні терміни.

Друге прем ' єрство Юлії Тимошенко припало на період світової фінансово - економічної кризи років, що ставило перед урядом численні нестандартні виклики. З іншого боку, ситуацію ускладнювала конфронтація з Президентом, який активно втручався в роботу Кабміну. 18 грудня 2008 Тимошенко вперше звинуватила Національний банк у свідомій маніпуляції гривнею. в розпал світової економічної кризи вдалося не допустити дефолту країни ; антикризова підтримка гірничо - металургійного комплексу, аграрного сектора, хімічної промисловості, будівництва ; відродження високотехнологічних і наукомістких виробництв, зокрема ; своєчасна виплата зарплати бюджетникам, пенсій і стипендій в кризовий період, доплати вчителям, лікарям та бібліотекарям ; стабільні тарифи на природний газ і на електричну енергію для населення ; отримання Україною 16 травня 2008 повноправного членства у Світовій організації торгівлі ; початок переговорів про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС, розробка путівника ; повернення під державний контроль нафтогазових родовищ на шельфі Чорного моря ; підстава інституту Урядового уповноваженого з питань антікорупційнной політики ; виплата компенсацій вкладів в Ощадбанку СРСР понад 6 мільйонам громадян ; запровадження зовнішнього незалежного оцінювання знань для вступу до вищих навчальних закладів ; закриття грального бізнесу. грудень 2007 початок 2010 pp. ; Юлія Тимошенко

Контракт з « Газпромом » До нового газового конфлікту між Україною та Росією призвела відсутність контракту на поставку газу Україні в 2009 році і борг компанії - посередника « РосУкрЕнерго » перед російською стороною в розмірі 2400 млн доларів. Юлія Тимошенко зажадала прибрати « РосУкрЕнерго » з газового ринку і перейти на прямі контракти з РФ. 2 жовтня 2008 Тимошенко підписала з Прем ' єр - міністром РФ Путіним Меморандум, який передбачав ліквідацію посередників у торгівлі газом між Україною і Росією і детально визначав умови майбутніх газових контрактів на найближчі роки. Зрив переговорів 31 грудня грудня Президент Ющенко, наказавши керівнику « Нафтогазу України » Олегу Дубині не підписувати угод з « Газпромом » і припинити переговори, відкликав делегацію « Нафтогазу » з Москви. Це кардинально загострило ситуацію. Припинення Росією поставок газу в Україну з 1 січня 2009 З 9:00 1 січня 2009 « Газпром » повністю припинив постачання газу в Україну виникла загроза колапсу всієї української системи ЖКГ. У той же час почалося скорочення поставок газу в країни Центральної та Східної Європи. 7 січня Росія повністю припинила транзит газу через територію України. Європейський союз виступив з низкою заяв, в яких вимагав від Росії і України негайно вирішити конфлікт і відновити постачання газу до країн ЄС. Висновок « газових угод » 18 січня 2009 в результаті тривалих переговорів прем ' єр - міністри Путін і Тимошенко домовилися про відновлення транспортування газу на Україну і країни ЄС.

березень 2010 року - січень 2014 Микола Азаров. 11 березня він був обраний прем ' єр - міністром України. За нього проголосували 242 з 450 депутатів Верховної ради України. 25 березня 2010 на зустрічі з прем ' єр - міністром Росії Володимиром Путіним заявив, що відносини України і Росії можуть бути розпочаті « з чистого аркуша ». 28 квітня 2010 Азаров заявив, що дії уряду Юлії Тимошенко завдали збитків державі в 100 млрд гривень, у зв ' язку з чим Тимошенко і посадові особи мають понести кримінальну відповідальність. У липні 2010 року Азаров заявив, що уряд України веде переговори про створення газотранспортного консорціуму між Україною, ЄС і Росією. 3 грудня 2012 уряд Азарова відправлено у відставку у зв ' язку з обранням нового парламенту. 9 грудня 2012 президент Віктор Янукович вніс до нової Верховної Ради напрямок про призначення Миколи Азарова на посаду прем ' єр - міністра України. 13 грудня парламент розглянув і підтримав цю кандидатуру. Всупереч процедурою, президент при цьому був відсутній у сесійній залі. Однак у той же день він видав указ про призначення Миколи Азарова на посаду.

Азаров і Євромайдан 21 листопада 2013 Український уряд на чолі з Миколою Азаровим розпорядилося призупинити підготовку до укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, що призвело до Евромайдану. 22 січня 2014 назвав учасників заворушень у центрі Києва терористами, які повинні відповісти за свої дії. 28 січня 2014 подав у відставку з поста глави уряду « з метою створити додаткові можливості для суспільно - політичного компромісу ». У той же день Президент України Віктор Янукович підписав указ про відставку Миколи Азарова з посади прем ' єра.

28 січня 27 лютого 2014 р. Сергій Арбузов

лютий 2014 р. – Арсеній Яценюк. 26 лютого 2014 на Майдані були представлені кандидатури формованого уряду, в якому Яценюку було запропоновано посаду прем ' єр - міністра України. На наступний день Верховна рада України прийняла постанову « Про призначення Яценюка А. П. Прем ' єр - міністром України ». Перед призначенням Яценюк назвав свій кабінет міністрів « урядом політичних камікадзе ». При ньому уряд зіткнувся з Кримським кризою і озброєним конфліктом на сході України, також при ньому було підписано Угода про асоціацію між Україною та ЄС. Яценюк оголосив про свою відставку 24 липня 2014 у зв ' язку з розпадом парламентської коаліції і блокуванням урядових ініціатив. Після консультацій Яценюка з президентом Петром Порошенком, спікером та керівниками парламентських фракцій було прийнято рішення повторно внести законопроекти, які стали приводом для відставки, на розгляд парламенту на позачерговому засіданні. 31 липня Верховна рада прийняла два з трьох законопроектів і відмовилася прийняти відставку Яценюк. Після проведення дострокових парламентських виборів на Україні, 27 листопада 2014 Верховна Рада України 8 скликання затвердила кандидатуру Арсенія Яценюка на посаду прем ' єр - міністра. 2 грудня 2014 уряд був сформований.

Трохи менше 25% всіх запропонованих ініціатив та законопроектів було направлено на поліпшення економічної обстановки в країні. Проте з усіх запропонованих заходів довести до реалізації вдалося лише невелику частину, і всі так чи інакше спрямовані на скорочення бюджетних витрат і пільг і впровадження жорстких економічних заходів. Уряду Яценюка вдалося домогтися прийняття законопроектів про внесення змін до державного бюджету у зв ' язку з погіршенням макроекономічного прогнозу, провести серйозне скорочення бюджетних витрат, значно підвищити тарифи на газ і електроенергію. Фактично всі заходи сприяють різкого погіршення соціальних умов, проте їх основною метою було домогтися отримання необхідної " фінансової допомоги " від Міжнародного валютного фонду. В результаті плани спочатку заявлені в рамках програми "100 днів кроків уряду ", які надалі перекочували в в підсумкову " Програму діяльності Кабінету міністрів " не вдалося реалізувати повною мірою. У той же час ситуація в економіці все ще залишається важкою і вимагає кардинальних заходів, однак варто врахувати і зростання соціальної напруженості, який був спровокований реалізацією жорстких заходів, в першу чергу повішення тарифів і скорочення соціальних витрат.

Дякую за увагу !