Громадянське суспільство Виконали Учениці 11 класу Чистюхіна Наталія, Дінь Ань

Громадянське суспільство – це сфера самовияву вільних громадян і добровільно сформованих асоціацій і організацій, обмежених відповідними законами від прямого втручання і довільної регламентації з боку державної влади. Громадянське суспільство це суспільство, у якому є відповідальність влади і народу щодо виконання взаємних зобов'язань підтримувати закон і порядок, дотримувати в разі згоди сторін права держави, громадян та їх об'єднань Громадянське суспільство вся сукупність міжособистісних, сімейних, громадських, культурних, релігійних відносин, які розвиваються поза рамками і без втручання держави, а також розгалужена система незалежних від держави суспільних інститутів, що реалізують повсякденні індивідуальні та колективні потреби.

ТЕОРІЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА Виникнення громадянського суспільства повязується з появою громадянина як самостійного, індивідуального члена суспільства, який усвідомлює себе таким, наділений певним комплексом невідчужуваних прав і свобод і відповідає перед суспільством за всі свої дії.

Атрибути громадянського суспільства наявність публічного простору, засобів і центрів комунікації, наслідком чого є формування сфери громадського (цивільного) життя і громадської думки; організоване громадське (публічне) життя вільних і рівних індивідів, чиї права захищені конституцією та законами; незалежні від держави, добровільні асоціації, автономність яких усвідомлена на індивідуальному і колективному рівні; зорієнтована на громадські інтереси та публічну політичну діяльність, наслідком якої є кооперація та солідарність між людьми, спілкування на засадах взаємної довіри і співробітництва. Окрім загальних атрибутів, які властиві будь-якому суспільству зріле суспільство характеризується також відносною автономією його інститутів і організацій, саморегуляцією, складною організацією, відкритістю, плюралізмом, високою мобільністю і динамічністю.

Ознаки громадянського суспільства опосередкування потреби та задоволення одиничного за допомогою його праці та за допомогою праці та задоволення потреб усіх останніх, систему потреб; дійсність того, що міститься у цьому загальному свободи, захисту власності за допомогою правосуддя; піклування про запобігання того, що залишилося в цих системах випадковості, та увага до особливого інтересу як до загального за допомогою правоохоронних органів та Корпорація|корпорації. розмежування компетенції держави і суспільства, незалежність інститутів громадянського суспільства від держави в рамках своєї компетенції; демократія і плюралізм в політичній сфері; ринкова економіка, основу якої складають недержавні підприємства; середній клас як соціальна основа громадянського суспільства; правова держава, пріоритет прав і свобод індивіда перед інтересами держави; ідеологічний і політичний плюралізм; свобода слова і засобів масової інформації.

Умови життєздатності громадянського суспільства володіння кожним його членом конкретною власністю чи участь його у володінні власністю, право використовувати її, розпоряджатися нею на свій розсуд; автономія особи, доволі високий рівень її соціального, інтелектуального, психологічного розвитку, її внутрішня свобода і здатність до повної самостійності при активній участі в роботі того чи іншого інституту громадянського суспільства; наявність права, яке закріплює та охороняє цю автономію; структурованість суспільства, суспільних відносин, які відображають багатство і різноплановість інтересів представників різних груп та прошарків. забезпечення свободи особи та особистої ініціативи; відповідальність за наслідки власної дії; здатність індивідів до громадського співробітництва заради індивідуальної і спільної вигоди та громадянського миру.

Поняття громади.Територіальне, громадське та місцеве самоврядування

Риси місцевого самоврядування Місцеве самоврядування діє в порядку і межах встановлених законодавством України Для здійснення своїх завдань самоврядні органи мають самостійні джерела фінансування Самоврядні органи формуються на виборній основі Акти, ухвалені місцевим самоврядуванням, обовязкові для виконання всіма установами, підприємствами, організаціями та громадянами, розташованими на його території Населення має право брати участь у здійсненні місцевого самоврядування у будь-яких формах, що не суперечать Конституції і законодавству України

Європейська хартія місцевого самоврядування Європейська хартія місцевого самоврядування була прийнята на засідання Ради Європи 15 жовтня 1985 року. Європейська Хартія місцевого самоврядування складається з преамбули та трьох частин. Від імені України Європейську Хартію місцевого самоврядування було підписано 6 листопада 1996 року в м. Страсбурзі. -гарантування права на місцеве самоврядування конституцією та законами держави; -надання місцевим органам влади особливих повноважень нарівні з делегованими із центру; -здійснення адміністративного нагляду за місцевими органами врядування тільки в передбаченій законодавством формі; -компенсація фінансових ресурсів на виконання деоегованих згори повноважень,а також надання місцевими органами влади права збирати місцеві податки та мати необхідні кошти на місцеві програми та послуги; -наявність правового захисту місцевої влади для того,щоб її органи могли вільно здійснювати свої повноваження та право на самоврядування.

Громадянське суспільство в Україні

Вимоги до законодавства для розвитку громадянського суспільства прості процедури реєстрації організацій громадянського суспільства; податкові стимули для діяльності організацій громадянського суспільства та їх підтримки з боку індивідуальних та корпоративних донорів; правові можливості забезпечити існування організації через її господарську діяльність; прозорі процедури державної фінансової підтримки громадських організацій; правові гарантії вільного доступу організацій громадянського суспільства до надання соціальних послуг за рахунок бюджетних коштів; процедури залучення організацій громадянського суспільства до формування та реалізації державної політики.

Громадська думка та її функції

Громадська думка, суспільна думка- це специфічний вияв масової свідомості,що оцінюється і характеризується ставленням людей до суспільно значущих подій і фактів, актуальних проблем суспільного життя

Загалом громадській думці властиві такі функції: Інформаційна, сутністю якої є надання інформації про субєкнивний світ людини, її ставлення до подій і явищ дійсності. Нормативна, що формує соціальні, політичні, культурні, моральні правила і норми в суспільств, цінності та їх установки. Оціночна, що виявляється у формуванні ціннісного судження з якогось питання. Експресивна, що реалізовується у впливі на державні інститути влади та органи управління. Консультативна, що передбачає участь у підготовці і прийнятті певних рішень управлінськими органами, надання необхідних порад, консультацій з тієї чи іншої проблеми. Директивна, що полягає у винесенні рішень із суспільно важливих проблем і знаходить вияв під час виборів,референдумів, а також у різних формах самоврядування. Прогностична, що уможливлює прогнозування суспільних змін, Виховна,що забезпечує вплив на поведінку людини. Критична, що вказує на наявні в суспільстві недоліки шляхом проведення мітингів,демонстрацій,страйків,виступів.

Громадська думка як інститут громадянського суспільства

Як соціальний феномен, громадська думка має такі сутнісні характеристики: вона є не арифметичною сумою думок окремих індивідів щодо певного питання, а інтегративним утворенням, яке має історичні, часові, територіальні особливості, складну структуру і виконує певні функції; формується внаслідок висловлювання групи людей, яка є не механічним утворенням, а характеризується певною спільністю інтересів, цілісністю; постає лише щодо актуальних для соціальної спільноти чи суспільства проблем, ситуацій; її характеризують інтенсивність поширення, стабільність, вагомість, компетентність, соціальна спрямованість; може виражатися як у вербальних судженнях, так і в реальній поведінці; часто є конфліктною.

Урахування громадської думки під час прийняття соціальних рішень відбувається переважно в таких формах: -участь громадян у виборах до різних гілок влади, участь у формуванні владних структур,приведення їх до вимог дійсної демократії; -сила морального авторитету громадської думки,участь громадян у процесі прийняття владних рішень шляхом морального тиску громадської думки на структури влади; -ініціювання предметного тиску на владні структури- маніфестації,акції громадської непокори,створення і реалізація революційної ситуації.

Дякуємо за увагу!