Виконали Учениці 11 класу Дінь Анна та Чистюхіна Наталія

5 квітня 1945 р. у м. Кошиці було оголошено про створення коаліційного уряду Національного фронту, у якому переважали комуністи. У своїй діяльності він передбачав: Відродження демократичних принципів Збереження багатопартійної системи Ліквідацію наслідків нацистської окупації Забезпечення рівноправності чехів і словаків Проведення аграрної реформи

Широкі права мав президент Е. Бенеш, але державний апарат формувався під контролем комуністів. На виборах у Законодавчі збори в травні 1946 р. більше за всіх мандатів одержали комуністи. Новий уряд країни очолив лідер КПЧ К. Готвальд, завзятий прихильник сталінізму. Під керівництвом К. Готвальда був сформований новий уряд, контрольований комуністами. Е. Бенеш К. Готвальд

9 травня 1948 р. Національні збори ухвалили нову конституцію країни, що проголосила утворення держави народної демократії, але насправді знаменувала встановлення комуністичної диктатури за радянським зразком. Е. Бенеш відмовився підписати нову конституцію і вийшов у відставку. Почалася повальна націоналізація промисловості. Супротивників нової влади репресували.

Економічні успіхи дозволили комуністам констатувати, що в країні побудовані основи соціалізму. Країна одержала нову назву – Чехословацька Соціалістична Республіка (ЧССР). КПЧ відігравала керівну роль у політичній системі країни. Нове керівництво компартії та країни очолив А. Новотний. А. Новотний

У січні 1968 р. новим лідером партії був обраний А. Дубчек, а президентом країни став Л. Свобода. з приходом у компартію нового керівництва почалася Празька весна – демократичні реформи у Чехословаччині. Мета: «Соціалізм з людським обличчям». А. Дубчек Л. Свобода

h?v=hLXDy3X22vY

У квітні 1968 р. реформаторське керівництво КПЧ ухвалило Програму дій : утвердження реальної багатопартійності і демократичних свобод; скорочення адміністративного апарату; запровадження федеративного устрою держави, забезпечення реального рівноправя чехів і словаків; запровадження основ ринкової економіки; співробітництво з усіма країнами світу. Деякі державні діячі закликали до виходу з Організації Варшавського договору.

У квітні 1969 р. до влади в Празі прийшло промосковське керівництво. Першим секретарем ЦК КПЧ був обраний Г. Гусак, який згодом став і президентом. Г. Гусак

Наступ тоталітаризму привів до активізації дисидентського руху в країні. Група діячів науки і культури 1 вересня 1977 р. виступила з декларацією, у якій висувалися основні вимоги з демократизації суспільства. Документ одержав назву Хартія-77, його підписали 242 особи. Навколо Хартії-77 в країні формувалася організована опозиція.

Антитоталітарна революція проходила мирним шляхом. Тому події листопада 1989 р. одержали назву ніжної або оксамитової революції. h?v=kcVoLWn0CJ4

Приводом для розпаду стали результати парламентських виборів у червні 1992 р. У Чехії перемогу здобули правоцентристські сили (ГДП) на чолі з В. Клаусом, а в Словаччині – РЗДС ( лівоцентристської орієнтації) на чолі з В. Мечіаром. Після виборів відбулося підписання Політичної угоди, що передбачала процес розділу федерації. 31 грудня 1992 р. – припинення існування Чехословаччини.

Словаччина стала членом: НАТО - 29 березня 2004 року, Євросоюзу - 1 травня 2004, Шенгенської зони - 21 грудня 2007, зони Євро - 1 січня Словаччина

Міхал Ковач Рудольф Шустер Іван Гашпарович Андрей Кіска 2014-по сьогодні

Чехія вступила: в НАТО - в 1999 році, в Європейський союз в 2004 році. Підписала Шенгенську угоду – в 2004 (21 грудня 2007 був скасований прикордонний контроль на наземних кордонах Чехії. 31 березня 2008 контроль був також скасований і на авіарейсах). З 1 січня 2009 року Чехія була Державою-головою Ради Європейського союзу протягом 6 місяців. Чехія

Вацлав Гавел Вацлав Клаус Милош Земан 2013-по сьогоднішній день

Дякуємо за увагу !