ЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ УНІВЕРСИТЕТУ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м.Київ) ПРЕЗЕНТАЦІЯ на тему: ГІПОТЕЗИ І ДОКАЗИ В НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ Підготувала студентка Групи МБС 2-12 Путря А.Ю. Черкаси 2012

У процесі пізнання і практичної діяльності люди відкривають усе нові й нові явища. Переважна їх більшість осмислюється завдяки існуючим науковим теоріям. Проте впродовж історії траплялися і траплятимуться явища, які не можна пояснити за сучасного стану науки. В таких ситуаціях не обійтися без припущень про причини цих явищ чи характер зв'язку між ними.

Кожна форма мислення є не тільки формою існування, а й формою розвитку знань, та це передусім стосується гіпотези. Існування знань у формі гіпотез має минущий характер. Зрештою, це знання набуває іншого статусу - стає законом науки або теорією (чи взагалі відкидається як хибне).

Гіпотезу визначають по-різному. Від грецького hypothesis – основа, припущення Однією з причин цієї неузгодженості точок зору є багатозначність терміна "гіпотеза". Немає одностайності і в розумінні різних його значень.

Деякі визначення терміну "Гіпотеза" - це: особливого роду припущення про безпосередньо неспостережувані форми зв'язку явищ або причини, що утворюють ці явища; особливого роду умовивід, у формі якого висувається якесь припущення; складний засіб, що включає в себе як висунення припущення, так і його наступне доведення.

Роль гіпотези в науковому дослідженні визначається тим, що вона є припущення, яке потребує свого доведення теоріями або фактами. Це висновок, що намагається проникнути в єство ще недостатньо вивченої області світу. Потреба в гіпотезі виникає у проблемній ситуації, коли виявляються факти, що виходять за межі пояснювальних можливостей існуючої теорії.

Передній край науки якраз починається на порозі царства невідомого, коли ми вимушені будувати припущення і гіпотези. У пізнанні немає іншого шляху до істини, як через міст, збудований з гіпотез.

Евристична роль гіпотези в розвитку наукового знання Наочно дає про себе знати в гіпотетико- дедуктивних теоріях, які становлять собою дедуктивно організовані системи гіпотез різного ступеня загальності. Ці теорії є неповними, завдяки чому відкриваються значні можливості для їх розширення і конкретизації за рахунок додаткових гіпотез, прикладних моделей, а також теоретичних моделей експериментальних установок. Усе це забезпечує широкий діапазон і гнучкість застосування гіпотез та інших розвинутих форм науково- теоретичного знання для осягнення складних об'єктів матеріального світу.

Будь-яка гіпотеза, розвиваючись, одночасно підлягає перевірці. Перевірка гіпотези полягає в тому, що її теоретичні наслідки зіставляються із результатами дослідів. Перевірена і доведена на практиці гіпотеза переходить в розряд істини, у наукову теорію. Перевірка гіпотез здійснюється на підставі доказів.

Доказ - це сукупність логічних прийомів обгрунтування істинності якого-небудь судження за допомогою інших істинних і пов'язаних з ним суджень. Докази повинні грунтуватися на дані науки та суспільно-історичної практики. Переконання ж можуть бути засновані на необізнаності людей в питаннях економікиі політики, на видимості доказовості.

Дякую за увагу!