Сучасні міжнародні процеси передачі технологій 1. Суть та особливості науково-технічних відносин. 2. Особливості міжнародної передачі технологій. Субєкти та форми міжнародної передачі технологій. 3. Міжнародне технічне сприяння. 4. Міжнародне регулювання передачі технології.

1. Головними причинами швидкого розвитку міжнародних науково-технічних відносин є посилення нерівномірності економічного роз­витку окремих держав; монополізація НТП великими фірмами, які можуть фінансувати проведення дорогих НДДКР; загострення кон­курентної боротьби на світовому ринку.

Нерівномірність економічного розвитку спричиняє неоднаковий рівень розвитку науки і техніки у різних країнах, внаслідок чого в умовах сучасного рівня НТП передова техніка і технологія зосередилась у відносно невеликій групі промислово розвинутих країн. Велика роль у цьому процесі належить потужним фірмам, які мають змогу отримувати надприбутки за рахунок утримання передо­вих позицій в технічному розвитку і продажу результатів наукових досліджень.

2. Міжнародна передача технології це сукупність економічних відносин, які складаються між підприємствами різних країн у га­лузі використання зарубіжних науково- технічних досягнень.

Технологія в чистому виг­ляді це методи і техніка виробництва товарів і надання послуг. Матеріалізована технологія це машини і обладнання.

Міжнародні організації розглядають міжнародну передачу тех­нології не як разовий захід, а як тривалий процес, що містить: відбір і придбання технології; адаптацію і освоєння придбаної технології; розвиток місцевих можливостей удосконалення технології з урахуванням особливостей національної економіки.

Способи некомерційної передачі технології: надання науково-технічної інформації, тобто поширення відо­ мостей про технології через літературні джерела, патенти, інфор­ маційні листи, стандарти тощо; проведення виставок, ярмарків, конференцій, симпозіумів; стажування спеціалістів; спільні фундаментальні науково-технічні розробки.

Способи комерційної передачі технології залежно від складності реалізації можна поділити на три групи: 1.Передача технології. 2.Спільне розроблення і використання технології. 3.Промислове кооперування та спільне підприємництво.

Внутріфірмовий канал це реалізація власних науково-техніч­них досягнень або зарубіжних досягнень в зарубіжних філіях фірми. Міжфірмовий це укладання ліцензійних, зовнішньоторгових, коопераційних угод про спільне підприємництво між незалежни­ми компаніями в різних країнах.

Міжнародна передача технології може здійснюватись у таких формах: а)патентна угода міжнародна торгова операція, за якою власник патенту поступається правами на використання винаходу покупцеві; б)ліцензійна угода міжнародна торгова операція, за якою влас­ник винаходу дає іншій стороні дозвіл на його використання в пев­них межах; в)ноу-хау передача технічного досвіду і секретів виробництва, використання яких забезпечує певні переваги в досягненні його кінцевої мети; г)угода на інжиніринг це угода на інженерно-консультаційні послуги покупцю для реалізації технічного проекту; д)франчайзинг це надання великою "батьківською" фірмою права дрібній фірмі вести протягом певного періоду свою справу під її опікою та, використовуючи її обладнання, реалізовувати через неї свою продукцію.

3. Технологічні гранти це безоплатна передача технології, технологічно містких товарів чи фінансових засобів для купівлі технології, навчання та підготовки персоналу, адаптації її до місце­вих умов. Співфінансування технічного сприяння передбачає часткову участь отримувача технології у фінансуванні та організаційне забез­печення її розміщення і реалізації.

4. МОІВ міжнародна організація з інтелектуальної власності (WIPO). Це спеціалізоване агентство системи ООН, пов'язане з пи­таннями технології. Програма розвитку ООН ПРООН (UNDP) створена у 1965 р. для сприяння у розвитку країн, що розвиваються (членам ООН), шляхом надання їм технічної допомоги у галузі передачі і адапту­вання технології, розробки природних ресурсів, сприяння підприєм­ництву, а також у вирішенні соціальних питань. Є основним дже­релом багатостороннього фінансування технічної допомоги і роз­витку країн членів ООН.