Л ЕЙКОЦИТИ ТА ЇХ ВИДИ

Кров – рідка сполучна тканина. Клітини безпосередньо не стикаються із кровю і взаємодіють з нею через тканинну рідину. Ця рідина – плазма крові, що постійно просочується у міжклітинний простір через стінки кровоносних судин і омиває кожну клітину.

Лейкоцити значно більші від еретроцитів. Кожен лейкоцит має ядро. Вони грають важливу роль в захисті організму від хвороб.

Нейтрофіли (Фаго цити) складають приблизно 70% від загального числа лейкоцитів. Нейтрофіли активно фагоцитують, тобто поглинають і перетравлюють, хвороботворні бактерії.

Еозинофіли відрізняються присутністю в цитоплазмі гранул, забарвлюються еозином в червоний колір. Еозинофіли володіють антигістамінні-ми властивостями. Зміст еозинофілів в крові регулюється гормонами, секре-тіруемимі корою надниркових залоз у відповідь на найрізноманітніші стресові впливи.

Базофіли синтезу ють гепарин, білок, що перешкоджає згортанню крові, і гістамін, який ініціює зокрема запальну реакцію в пошкоджених тканинах, що сприяє їх швидкому загоєнню.

Моноцити в кровотоці проводять всього год, а потім виходять в навколишні тканини, стаючи макрофагами.

Макрофаги фагоцитують бактерії та інші відносно великі частки інфекції.

Лімфоцити індукують імунні реакції або беруть участь в них.