Іван Франко Дата народження: 27 серпня 1856 Псевдоніми: Джеджалик, Живий. Криптоніми: Кремінь, Мирон. Мова творів: українська, польська, німецька. Жанр: вірш, повість, роман, новела, оповідання, п'єса. Напрямок: реалізм. Дата смерті: 28 травня 1916.

Найвидатніший світоч гуманізму, свободи й духовної величі людини. Один із найвпливовіших митців і мислителів Європи, громадський діяч, Франко присвятив себе народові, підніс рідне слово до високих вершин мистецтва.

Перший період Франка визначають його політичні поезії, своєрідні народні гімни: «Каменярі» (1878 р.), «Вічний революціонер» (1880 р.), «Не пора…» (1880 р.) та інші, а також повісті «Борислав сміється» (1881), «Захар Беркут» (1882) та низка літературознавчих і публіцистичних статей. У 1881 році Франко став співвидавцем часопису «Світ», після закриття (1882 р.) якого працював в редакції часопису «Зоря» і газеті «Діло» ( рр.). Після невдачі з українським часописом Франко став співредактором польської газети «Kurier Lwowski». Період десятилітньої ( рр.) праці в польській і австрійській пресі Франко назвав «В наймах у сусідів».

Поезія (збірки) Прозова творчість Драматургія «З вершин і низин»(1887)«В поті чола» (1890)«Юґурта» (1873) «Зів'яле листя» (1896)«Галицькі образки» (1897)«Учитель» (1896) «Мій Ізмарагд» (1897)«Борислав сміється» (1882)«Лис Микита» (1890) «Із днів журби» (1900)«Герой поневолі» (1904)«Пригоди Дон-Кіхота» (1891) збірка « Semper tiro» (1906 )«Великий шум» (1907)«Абу-Касимові капці» (1895) Поема «Панські жарти» (1887) «Перехресні стежки» ( ) «Три князі на один престол» (1874) Поема «Смерть Каїна» (1889) «Лель і Полель» (1887) Поема «Іван Вишенський» (1900) «Суд святого Миколая» (1920) Поема «Мойсей» (1905)

Філософія Теорія та історія літератури МовознавствоЕтнографіяЕкономікаІсторія «Мислі о еволюції в історії людськост и» ( ) «Св. Климент у Корсуні» ( ) «Етимологія і фонетика в южноруській літературі» (1907) «Жіноча неволя в руських піснях народних» (1883) «Промисло ві робітники в східної Галичині й їх плата (1870) «Панщина та її скасування в 1848 р. в Галичині» (1898 і 1913) «Найновіші напрямки в народознав стві» (1895) «Южнорусская литература» (1904) «Літературна мова і діалекти» (1907) «Дещо про Борислав» (1882) «Про працю» (1881) «Польське повстання в Галичині 1846 р.» (1884) «Соціалізм і соціал- демократиз м» (1897) «З секретів поетичної творчості» (1898) «Причинки до української ономастики» (1906) «Етнографі чний Збірник» «Земельна власність у Галичині» (1887 і 1914) «Поляки й русини» (1897, німецькою і українською мовами)