Патологічні зміни верхніх дихальних шляхів СТЕНОЗ (звуження) носових ходів ДИЛАТАЦІЯ (розширення) носової порожнини РИНІТ – запалення слизової оболонки носа ГАЙМОРИТ – запалення придатклових порожнин носа ЛАРИНГІТ – запалення слизової оболонки гортані ТРАХЕЇТ – запалення слизової оболонки трахеї БРОНХОЕКТАЗІЯ – збільшення просвітів у бронхах БРОНХІТ - запалення слизової оболонки бронхів

ГІПОКСІЯ – кисневе голодування клітин організму Види гіпоксії гіпоксична – виникає при нестачі кисню, ураженні верхніх дихальних шляхів, легень серця; анемічна – виникає при низькому вмісті гемогло- біну і еритроцитів в крові; застійна - виникає при порушеннях кровообігу в судинах, внаслідок серцевої недостат- ності, при підвищеному вмісті вугле - кислоти в крові; тканинна – виникає при втраті тканинами здатності використовувати кисень, який надходить з кровю, внаслідок низької активності ферментів.

ЗАДИШКА (диспноє) – порушення ритму, частоти і глибини дихальних рухів. Види задишки часте глибоке дихання – виникає при фізичних наванта- женнях, лихоманці, збудженні; часте поверхневе дихання – виникає при запаленні ле- гень, плевритах,ателектазі, пневмотораксі, зниженій збудливості дихальних центрів; рідке глибоке дихання – виникає при звуженні трахеї або верхніх дихальних шляхів (інспіратор- на задишка); експіраторна задишка – характеризується подовженням та затрудненням фази видиху; мішана задишка – виникає при утрудненому вдиху і ви- диху.

Порушення вентиляції легень гіпервентиляція гіповентиляція нерівномірна вентиляція

Патологічні зміни в легенях ЕМФІЗЕМА ЛЕГЕНЬ (здуття)- надмірне нагромадження повітря в легенях. Види емфізем: 1.Альвеолярна – переповнення альвеол повітрям; гостра; хронічна. 2.Інтерстиціальна – характеризується нагромадження повітря під плеврою і в міжчасточковій сполучній тканині легень.

Патологічні зміни в легенях ПНЕВМОНІЯ – запалення легень. За походженням пневмонії можуть бути неспецифічні і специфічні: Неспецифічні пневмонії виникають при ослаб- ленні організму, застуді, перегріванні, вдиханні подразнюючих газів, потраплянні в легені сторо нніх тіл, при невдалому введенні лікарських речовин тощо. Специфічні пневмонії характерні для певних хвороб: бактеріальних (туберкульоз, пастере- льоз, сап) і вірусних (грип) інфекцій, мікоплаз- мозів, мікозів, гельмінтозів.

Патологічні зміни в легенях В залежності від ураження анатомічних струк- тур легень пневмонії бувають: ацинозні, ацинозно- нодозні, лобулярні, зливні, лобарні. Ацинозні – визначаються ураженням групи альвеол, які об- слуговуються кінцевим термінальним бронхом, мають виг- ляд листочка конюшини розміром 2-3 мл. Ацинозно-нодозні – виражаються ураженням суміжно роз- ташованих ацинусів, мають вигляд вогнищ з зубчатими кра- ями розміром 0,5-1см. Лобулярні – вогнища, які обмежовані анатомічними межа- ми часточок. Зливні – охоплюють групу часточок розміщених поруч. Лобарні – в запальний процес втягуються цілі частки ле- гень.

Патологічні зміни в легенях ЕКСУДАТИВНІ ПНЕВМОНІЇ : серозна, фібриноз- на (крупозна), гнійна, геморагічна, іхорозна. СЕРОЗНА – уражені ділянки легень неспавші, пруж- ної консистенції, синюшно-червоного кольору, альвеоли заповнені серозним ексудатом. ФІБРИНОЗНА (КРУПОЗНА) – характеризується відкладенням в альвеолах фібрину. ГНІЙНА – виражається утворенням в легенях абсцесів. ГЕМОРАГІЧНА - характеризується заповненням альвеол геморагічним ексудатом. ГНИЛЬНА (ІХОРОЗНА) – виникає при змертвінні ділянок легень і розвитку в них гнильної мікрофлори.

Патологічні зміни в легенях Найчастіше зустрічається катаральна бронхопневмонія і крупозна пневмонія. КАТАРАЛЬНА БРОНХОПНЕВМОНІЯ. Характеризується поєднанням катарального бронхіту з серозним запален- ням респіраторної тканини легень. Патологоанатомічно катаральна бронхопневмонія харак- теризується такими ознаками: 1. різко вираженими контурами пневмонічних вогнищ; 2. синюшно-червоним забарвленням (застійною гіпере- мією) уражених ділянок легень; 3. ущільненням запалених ділянок до консистенції се - лезінки або підшлункової залози, внаслідок запов- нення легень серозним ексудатом; 4. поверхня розрізу волога, вкрита кровянисто-слизува- тою рідиною. Нерідко добре помітні ацинуси у вигля- ді сіро-білих вогнищ розміром 2-3 мм; 5. з перерізаних бронхів видяляється непрозора слизу- вата маса (катаральний ексудат).

Патологічні зміни в легенях КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ – характеризується нагромаджен - ням у легеневих альвеолах фібринозного ексудату, що випо - тіває з кровоносних капілярів легень. У розвитку крупозної пневмонії розрізняють такі стадії: 1. стадія гіперемії проявляється переповненням леге- невих судин кровю; 2. стадія червоної гепатизації характеризується тим, що просвіт альвеол заповнюється фібрином і еритроцитами; 3. стадія сірої гепатизації проявляється значним нагро- мадженням фібрину в альвеолах; 4. закінчення: а) перехід у жовту гепатизацію проявляється очищенням альвеол від фібрину і відновленням їх функції; б) перехід у карніфікацію характеризується проростанням фібрину сполучною тканиною і судинами; в) перехід у секвестрацію повязаний з омертвінням запа- лених ділянок і відокремлення їх від прилеглої тканини.

Патологічні зміни в легенях АТЕЛЕКТАЗ ЛЕГЕНЬ - стан легень, при якому легеневі альвеоли знаходяться стані спадання. За походженням ателектаз може бути: 1.Природжений (тотальний) – спостерігається в мертвонароджених плодів; 2. Набутий – виникає під дією чинників, що порушують заповнення легень повітрям; види набутого ателектазу: обтураційний – спадання легень внаслідок закриття просвітів бронхів; компресійний - спадання легень внаслідок їх здавлювання.

Патологічні зміни в легенях НАБРЯК ЛЕГЕНЬ – нагромадження в альвео - лах і бронхах трансудату ГІДРОАСПІРАЦІЯ – накопичення в альвеолах легень води ГЕМОАСПІРАЦІЯ – накопичення в альвеолах легень крові АСФІКСІЯ – припинення газообміну в організ- мі внаслідок механічної перешко- ди надходженню кисню в організм

Ураження плевральної порожнини і плеври ГІДРОТОРАКС - нагромадження в плевральній порожнині водянистої рідини (трансудату) ПНЕВМОТОРАКС - нагромадження в плевраль - ній порожнині повітря

Ураження плевральної порожнини і плеври ПЛЕВРИТ - запалення плеври Залежно від характеру ексудату плеврити розрізняють: серозний - ексудат має вигляд каламутної рідини з пооди- нокими нитками і пластівцями фібрину; фібринозний – на плеврі тонкий фібринозний наліт, що легко видаляється, а потім товщина його може досягати декількох сантиметрів; гнійний – у грудній порожнині збирається гній; геморагічний – у грудній порожнині збирається кров'янис- тий ексудат.